Звільнення з роботи До

Вітаю, Юлія!

Це залежить від багатьох обставин: сфера трудової діяльності, дата виїзду, форма організації трудових відносин після Вашого виїзду.

Загалом потрібно розуміти всі ці делаті для повної відповіді. Хоча одразу можна сказати, що звільнення має відбуватись за наявності підстави.

Всього доброго! Якщо Вам потрібна детальна консультація або алгоритм дій, натискайте зелену кнопку "Звернутися".

Доброго дня.

За загальним правилом, встановленим ст. 12 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану." У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Крім того деяким галузевим законами встановлені окремі умови для працівників галузі, наприклад для освітян.

Якщо Ви бажаєте отримання повної консультації та надання алгоритму всіх можливих дій в Вашій ситуації, Ви можете звернутися до мене персонально, натиснувши кнопку "Звернутись" вгорі.

Доброго дня, Юлія!

Для звільнення під час воєнного стану роботодавець мусить мати підстави.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 (далі — Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Застарілий КЗпП не містить положень про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Порядок запровадження такого стану регулюється Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII (далі — Закон № 389). Цим Законом також передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, обмежується право на працю, та надаються гарантії щодо запобігання незаконному звільненню.

Нагадаю, що звільнення (розірвання трудового договору) може відбуватися з таких підстав:

з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП),

за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП)

згідно зі ст. 36 КЗпП.

Якщо буквально тлумачити положення вище перелічених нормативних актів, то будь-яке звільнення у період дії воєнного стану буде правомірним. У той же час ми вперше з часів незалежності нашої держави опинилися в обставинах, пов’язаних із воєнним станом. Тому, на мою думку, необхідно брати до уваги кожну ситуацію окремо, керуючись не тільки нормами законодавства, а й нормами людської моралі.

Отже, в період дії воєнного стану допускається:

звільнення працівників за власним бажанням (але якщо справді є волевиявлення працівника) згідно зі ст. 38 КЗпП;

звільнення відповідно до ст. 36 КЗпП (найпоширеніше ― це припинення трудових відносин за п. 1 (угода сторін), п. 2 (звільнення після закінчення строку дії трудового договору));

скорочення чисельності та штату працівників, якщо процедура була розпочата до 24.02.2022 р. і працівників належним чином попередили про звільнення;

звільнення в разі ліквідації підприємства.

Не слід забувати, що процедуру звільнення ніхто не скасовував, тож у разі припинення трудових відносин необхідно дотримуватися законодавчих норм.

У період дії воєнного часу не рекомендовано звільняти працівників за прогул, адже багато людей виїжджали в надзвичайних умовах і були змушені залишити свої домівки через військову агресію РФ.

Оформлення кадрових документів під час воєнного стану

У разі звільнення за власним бажанням (частина перша ст. 38 КЗпП) та за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) необхідне волевиявлення працівника. Без нього звільнення в подальшому може бути визнане незаконним.

Але як бути, якщо під час дії надзвичайної ситуації в більшості випадків кадровик фізично не може отримати письмову заяву? Звертаю увагу, що в КЗпП немає жодного слова про те, що заява має бути написана від руки та передана безпосередньо в руки кадровику. Але так вже склалося та випливає із судової практики, що волевиявлення працівника має бути підтверджено власноручно написаною заявою. В сучасних умовах диджиталізації, коли є електронна пошта, різні месенджери, та особливо в умовах воєнного стану своє волевиявлення працівник може підтвердити і в інший спосіб: наприклад, написати від руки заяву, сфотографувати її та надіслати в месенджер.

Якщо кадровик перебуває на робочому місці й поруч є особи (працівники підприємства), які можуть підтвердити надходження заяви, це можна зафіксувати шляхом складення акта й зберігати його як доказ, що працівник особисто виявив бажання звільнитися. Такі дії можуть убезпечити підприємство від небажаних судових спорів після перемоги у військовій агресії РФ. Також можна попросити працівника записати відео, на якому він озвучить своє бажання звільнитися, та надіслати його керівнику. Звертаємо увагу, що так допускається діяти лише на період воєнного стану до врегулювання цієї процедури на законодавчому рівні.

Якщо написання працівником заяви про звільнення за власним бажанням зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки перелік поважних причин для припинення трудових відносин містить формулювання «з інших поважних причин», воєнний стан можна вважати такою причиною.

Будуть додаткові питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого фото. Охоче на них відповім!