Чи нараховуються відсотки на кредит, якщо він брався в зоні ОРДЛО у 2014 р.?

Добрий день! Оскільки кредит брали в банківській установі України, то немає значення в якому відділенні оформляли. Такий кредит повинен бути активним з нарахуванням процентів та штрафів.

Інше питання в тому, якщо Ви задаєте таке питання, то родичі нічого про статус кредиту не знають? Тобто ніяких дзвінків, листів, вимог? Чи змінили всі адреси, телефони?

Банк за замовченням не має права забирати кошти з іншого рахунку, навіть в тому ж банку! Але після застосування правових процедур щодо стягнення боргу (якщо такий є), через виконавчу службу зможуть стягнути з пенсійної картки.

На даний час дуже мало інформації щодо зазначеної проблеми.

Доброго дня!

Насправді потрібно розуміти, на якій стадії перебуває справа. Іншими словами, чи не було до цього часу дій щодо примусового стягнення отриманих у кредит коштів: судового рішення, рішень виконаців в рамках виконавчого провадження.

Раджу перевірити особі, яка є боржником, свою кредитну історію. Допомога щодо цього за посиланням: https://privatbank.ua/kredity/kreditniy-reyting

Щодо відсотків, то тут треба вивчати умови кредитного договору, але наперед кажучи вони мали нараховуватись. Строк закінчення дії картки не позбавляє особу обов'язку повернути кошти.

Щодо стягування коштів з пенсійної картки, то таке можливе, але повторюсь в рамках виконавчого провадження.

Звертайтесь, якщо є питання!

Доброго дня!

По вашому питанню повідомляю:

Загальний термін позовноі давності в Украііні -3 роки з моменту коли сторона договору дізналась або могла знати про порушення умов договору.

Для стягнення заборгованості з вас потрібно отримати рішення суду ,де вас визнано боржником і потім окремо винести виконавчий лист про примусове стягнення боргу та передати в державну виконавчу службу ,або приватному виконавцю до виконання.

Без рішення суду ,не можливо видати виконавчий лист,та ще й через кілька років"тиші" по кредиту. Тому Вам необхідно дізнатися строки кредитного договору, дату останього платежу, відрахувати від дати останього платежу -3 роки. Якщо було судове рішення.

Надалі необхідно всі ці факти зафіксувати письмово та оскаржувати постанову виконаця та знімати арешт з виключенням вас з реєстру на підставі давності у суді ,додавши відповідні факти письмово.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Щодо Заяви до суду позовної про застосування строків позовна давності

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов’язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об’єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини (зазначений висновок був сформований ще в Постанові Верховного суду України від 29 жовтня 2014 р. у справі № 6-152цс14).

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

важливим є: Обчислення позовної давності в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У такому випадку дата прокурорської перевірки не має значення для визначення початку перебігу позовної давності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18).

Між тим, для визначення початку перебігу виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори. При цьому, правило частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Аналогічні правові позиції Верховного Суду України викладені у справах №6-2469цс16 від 16.11.2016 року; №6-832цс15 від 28.09.2016 року; №6-2165цс15 від 14.09.2016 року; №6-152цс14 від 29.10.2014 року; №6-1503цс16 від 21.12.2016 року; №6-3029цс16 від 8.06.2016 року.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

(!!!) Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

: При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07 листопада 2018 року (справа № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18).

Більше того, 22.03.2017 р. розглядаючи справу № 6-3063цс16 Верховний Суд України підтвердив правовий висновок викладений у постановах від 4 лютого, 18 березня, 24 червня 2015 року, 17 лютого 2016 року про те, що без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, адже можливість застосування позовної давності пов’язана лише з наявністю про це заяви сторони.

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності… заява про її застосування може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 09.04.2019 по справі №912/1104/18 (ЄДРСРУ № 81081514) та підтримана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2019 року по справі № 904/4342/18 (ЄДРСРУ № 84420963).

заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання – письмового чи усного, що відповідає вимогам наведених статей процесуального законодавства.

зразок заяви:

Деснянський районний суд м. Києва

02225 м. Київ, пр. Маяковського 5-В

Позивач: кредитна спілка «ХХХХХХ»

03055 м. Київ вул. ХХХХХХХ

тел.:

Відповідач: ХХХХХХХХХХХХ

адреса

тел.:

Справа № ХХХХ

Суддя ХХХХХХХХ

ЗАЯВА

про застосування строку позовної давності

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться справа № ХХХХХХХХ року за позовом кредитної спілки «ХХХХХ» до ХХХХХХХ про стягнення боргу за кредитним договором № ХХХХ від 22.12.2005р.

Нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в один рік. Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у позові.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 2.1. договору № ХХХХХХ від 22.12.2005р. позичальник зобов’язаний щомісячно сплачувати КС «ХХХХХХ» нараховані проценти та частину тіла кредиту в терміни та за розмірами не менше ніж відповідно вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1), який є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до додатку №1 останній платіж зазначений датою: 22.12.2006р. Усі інші 12 дат платежів зазначаються до 22.12.2006р., що означає: при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, у зв’язку з чим, починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. Таким чином, строк позовної давності сплинув 22.12.2009 р. Проте позивач звернувся з позовом лише в 2011 році.

На підставі викладеного,

прошу:

застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.

„ХХ”ХХХХХ 2020 р. ___ ХХХХХХХХХ

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня, Ольга!

Одне із важливих, що вам необхідно знати: строк дії картки не дорівнює строку дії договору.

Так, важливо пам'ятати, що по кредитам, виданим на території, що були окуповані, були в різний час різні рішення, як на рівні уряду, так і на рівні судів/банків.

Тому важливо все в комплексі порахувати по вашій ситуації.

Але однозначно можна сказати, що банк вправі утримувати з доходу, у випадку наявності заборгованості (це називаться на мові банку- автоматичне списання з дебетного рахунку позичальника).

Звертайтесь

Добрый день!

1. Согласно закону Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» с 14 апреля 2014 года, банки не имеют права начислять пеню и штрафы на задолженность по кредитам, взятых жителями, которые зарегистрированы, проживают или переселились из тех городов, в которых проводилась АТО.

2. Несмотря на тот факт, что банки ограничены в начислении штрафов и пени, закон не освобождает заемщиков от выполнения своих кредитных обязательств. Поэтому оплачивать кредит придется.

3. Банк может выбрать несколько вариантов работы с должниками:

- реструктуризировать кредит;

- изменить валюту, если вы брали кредит в долларах или евро;

- продать кредит и передать права требования по кредиту другим лицам;

- обратиться к коллекторам для обеспечения возврата кредита.Более того, банк имеет право обратиться в суд для принудительного взыскания задолженности по договору. В таком случае на все ваше имущество и денежные средства может быть наложен арест.

Стоит обратить внимание, что обратиться в суд и взыскать задолженность банк может только, если имеет оригинал договора в наличии.

В некоторых банках оригиналы документов остались на неподконтрольной территории, поэтому банк не имеет возможности вернуть долг через суд.

4. Обратитесь в отделение вашего банка на подконтрольной территории, выясните размер долга, обратите внимание на то, что сумма долга не должна включать штрафы и пеню, которые запрещены законом.

Возможно, банк сможет простить вам часть долга. Зачастую банковские учреждения соглашаются простить долг при условии, что должник сможет погасить определенную часть долга. Для банка может быть выгоднее получить часть долга и простить оставшуюся сумму, чем пытаться взыскать всю сумму долга в судебном порядке.

Банк может предложить вам реструктуризацию. Реструктуризация подразумевает заключение дополнительного соглашения к уже существующему договору, в котором будут снижены процентные ставки, предоставлены кредитные каникулы, установлены новые сроки выплат.

Как видим, оштрафовать вас или начислить пеню на вашу задолженность банки не смогут, но существуют рычаги, чтобы оказывать давление на заемщика. Поэтому лучше заранее взвесить последствия невыполнения своих кредитных обязательств.

Добрий день, Ольга!

"Чи нараховувалися відсотки на обидва кредити? Строк дії Кредитної картки закінчився"?

- В Україні на законодавчому рівні визначено можливість отримання населенням споживчого кредиту на споживчі цілі. Внаслідок запровадження карантину, досить актуальним стало питання про можливість звільнення позичальників за кредитними договорами від відповідальності за невиконання їх умов.

Засади споживчого кредитування в Україні врегульовано, насамперед, Законом України «Про споживче кредитування».

Споживчий кредит – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» Розділ IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6.

Відповідно до зазначеного пункту у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів).

Отже:

1. період звільнення від відповідальності – з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року;
2. від відповідальності звільняються фізичні особи, які отримали грошові кошти за договором споживчого кредитування – на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Наведене стосується, зокрема кредитних договорів на покупку житла, авто, побутової техніки;
3. фізичні особи звільняються від відповідальності за споживчими договорами, що укладені не тільки з банками а й з іншими фінансовими установами, які відповідно до закону мають право надавати споживчі кредити, наприклад такими, як ломбарди та кредитні спілки;
4. звільнення від відповідальності поширюється й на кредити фізичних осіб, які не регулюються законом «Про споживче кредитування», наприклад, кредитів на строк до місяця, кредитів менших за мінімальну зарплату, безпроцентних кредитів, несанкціонованих овердрафтів тощо;
5. звільнення від відповідальності полягає в звільненні від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором;
6. забороняється також у згаданий період і збільшення процентної ставки за користування кредитом, за виключенням випадку якщо договором передбачена змінювана процентна ставка що надає кредитодавцю право самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю збільшувати та обов’язок зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Кроме того, 19 мая 2021 года Верховная Рада Украины приняла изменения в Закон Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» – для восстановления законных прав и свобод граждан по управлению собственным имуществом и получения кредитных услуг (Законопроект № 5199). 15 июня он был опубликован в Голосе Украины и вступает в силу с 16 июня.

Законом вносятся изменения в положения о применении штрафных санкций в зоне проведения антитеррористической операции в отношении кредитных договоров, договоров займа, а также договоров, обеспеченных ипотекой.

Изменения были внесены в статьи 2 и 9 — они устанавливают мораторий на штрафные санкции (штрафы и пеню) по договорам кредита и займа, а также запрет на определенные действия с объектом ипотеки (перевод права собственности, реализация ипотекодержателем, продажа с торгов и выселение должника).

Так, в статье 2 были предусмотрены такие положения:

На время проведения антитеррористической операции запрещается начисления пени и / или штрафов на основную сумму задолженности по обязательствам по кредитным договорам и договорам займа с 14 апреля 2014 гражданам Украины, которые зарегистрированы и постоянно проживают или переселились в период с 14 апреля 2014 из населенным пунктов, где проводилась АТО (перечень установлен Кабмином), а также юрлицам и ФОПам, которые осуществляют (осуществляли) там деятельность.

Банки и другие финансовые учреждения, а также кредиторы обязаны отменить таким лицам пеню и / или штрафы, начисленные на основную сумму задолженности по обязательствам по кредитным договорам и договорам займа на период проведения антитеррористической операции.

Положения выше не распространяются на начисление пени и / или штрафов таким юрлицам и ФОПам, если договора были заключены после 1 января 2018 или в которые вносились изменения в части продления сроков выполнения обязательств и / или уменьшения размера процентов, штрафных санкций после этой даты (Кроме юр лиц/ФОПов, местонахождение которых зарегистрировано на неподконтрольной территории и линии соприкосновения).

К этим нормам добавились следующие

Положения выше не распространяются на начисление пени и / или штрафов гражданам Украины, если кредитные договора или договора займа были заключены после 1 мая 2021 или в которых после 1 мая 2021 по согласованию сторон вносились изменения в части продления сроков выполнения обязательств и / или уменьшения размера процентов, штрафных санкций (кроме граждан, которые живут на неподконтрольной территории и линии соприкосновения).

То есть теперь по договорам, заключенным или измененным после 1 мая 2021 года, любые штрафные санкции могут распространяться на всех граждан Украины, а не только на юрлиц и ФОПов. На старые договора эти изменения не распространяются. Кредиторы по старым договорам все так же обязаны по закону списывать суммы штрафов и пени должникам. Кроме того, если гражданин проживает на неподконтрольной территории или линии соприкосновения, пени и штрафы все так же подлежат и будут подлежать списанию, даже по новым договорам.

Часть первая статьи 9-й Закона приостанавливает действие ряда положений Закона Украины «Об ипотеке». В ней предусмотрено, что недвижимое имущество, принадлежащее все тем же гражданам Украины, юрлицам и ФОПам, и находящееся в ипотеке, не может быть передано ипотекодержателю, отчуждено, продано, в т.ч. с публичных торгов, а проживающие там — выселены по решению суда, в течение всего срока действия Закона.

На момент принятия изменений, в отношении имущества юрлиц и ФОПов уже действовали ограничения, аналогичные прописанным в статье 2:

нормы выше (кроме выселения, в случае если есть решение суда об обращении взыскания на такое имущество) не распространяются на договора, которые были заключены после 1 января 2018 или в которые вносились изменения в части продления сроков выполнения обязательств и / или уменьшения размера процентов, штрафных санкций после этой даты (Кроме юр лиц/ФОПов, местонахождение которых зарегистрировано на неподконтрольной территории и линии соприкосновения).

В новой редакции изменены сроки – для указанных юрлиц и ФОПов:

льготы (кроме выселения в случае если есть решение суда об обращении взыскания на такое имущество) не действуют по договорам, заключенным после 1 января 2018 до 30 апреля 2021 года, или в которые в этот период по согласованию сторон вносились указанные изменения.

По новым или измененным договорам с 1 мая 2021 года льготы не действуют вообще, и уже не только в отношении юрлиц и ФОПов, но и для всех граждан Украины:

эти же льготы не распространяются на недвижимое имущество граждан Украины, юрлиц и ФОПов, если оно было оформлено в ипотеку после 1 мая 2021 года, либо же в ипотечные договора после 1 мая 2021 по согласованию сторон вносились изменения в части продления сроков исполнения обязательств и/или уменьшения размера процентов, штрафных санкций (кроме граждан, которые живут и юр лиц, ФОПов, которые зарегистрированы на неподконтрольной территории и линии соприкосновения – на них мораторий на пени и штрафы продолжает распространяться).

Итак, суммируем нормы Закона с учетом нововведений:

По кредитным договорам и договорам займа:

На период действия Закона должникам не насчитывается пеня и штрафные санкции на основную сумму задолженности.

При этом мораторий не распространяется на вновь заключенные договора, а также договора, в которые по соглашению обеих сторон вносились изменения по срокам исполнения обязательств, уменьшению процентов или штрафных санкций. Даты, после которых мораторий прекращает действовать, следующие:

Для договоров с юрлицами и ФОПами – с 1 января 2018 года;

Для договоров с физлицами – гражданами Украины – с 1 мая 2021 года.

Если должники проживают на неподконтрольной территории или на линии разграничения, им все так же запрещено насчитывать штрафы и пеню в любом случае.

По ипотечным договорам:

На период действия этого Закона на недвижимое имущество не распространяется ряд норм Закона Об ипотеке – оно не может быть быть передано ипотекодержателю, отчуждено, продано, в т.ч. с публичных торгов, а проживающие там – выселены.

Эти нормы не распространяются: на вновь заключенные договора, а также договора, в которые по соглашению обеих сторон вносились изменения по срокам исполнения обязательств, уменьшению процентов или штрафных санкций. Даты, после которых мораторий прекращает действовать (кроме запрета на выселение), следующие:

Для договоров с юрлицами и ФОПами – 1 января 2018 года;

Для договоров со всеми гражданами Украины – 1 мая 2021 года.

Но если юрлицо, ФОП или физлицо зарегистрированы или проживают на неподконтрольной территории или линии разграничения, мораторий на применение части санкций по ипотечным договорам продолжает действовать в полном объеме.

Хотя Закон устанавливает определенные изменения с 1 мая, фактически они будут действовать со следующего дня после опубликования, так как согласно статьи 58 Конституции Украины: «Законы и другие нормативно-правовые акты не имеют обратного действия во времени, кроме случаев, когда они смягчают или отменяют ответственность лица. Никто не может отвечать за деяния, которые на момент их совершения не признавались законом как правонарушение». Поэтому применяться эти нормы могут только начиная с 16 июня. Однако, в случае возникновения спора, решить его можно будет только в судебном порядке.

"Чи буде банк забирати пенсію на погашення кредиту, оскільки пенсійну картку теж треба оформлювати в Ощадбанку"?

- Заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога та інші соціальні виплати – це так звані кошти цільового призначення.

Але банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування виключно таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, у тому числі й для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, зазвичай за умовами банківського обслуговування є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 р. № 492.

Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні».

Якщо ж банк відкрив Вам окремий рахунок виключно для зарахування цільових надходжень, то банк повертає без виконання отриману від виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.

Але це не означає, що з грошей цільового призначення не можуть стягуватися відрахування на погашення боргу за кредитом, штрафами чи аліментами.

Стягнення з цільових виплат боржника здійснюють підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі документів від виконавців. Це визначено статтею 69 Закону України «Про виконавче впровадження».

Загальний розмір відрахувань із заробітної плати, стипендії, пенсії тощо може становити від 20 до 50 відсотків. Тобто на банківський рахунок надходить сума, з якої роботодавець (установа, організація тощо) вже утримав кошти на погашення боргу.

Якщо державний чи приватний виконавець наклав арешт на рахунок із цільовими коштами, вам необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що ваш поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Це може бути довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду тощо.

Якщо після цього виконавча служба не знімає арешт із коштів, ви маєте право оскаржити винесену державним чи приватним виконавцем постанову про арешт коштів у судовому порядку.

"І взагалі яка відповідальність може чекати людину в такому випадку"?

- Сам банк не може вирішувати питання щодо відповідальності.

Саме якщо будуть підстави, то лише цивільно-правова відповідальність встановлена в судовому порядку, на підставі рішення суду або за виконавчим написом нотаріуса, якщо не закінчився строк позовної давності для стягнення.

Загальні положення про строки позовної давностіЗагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Всього доброго!

Доброго Дня

Щодо вашого питання

Дійсно має значення в якому відділенні брався кредит, та чи передано було інформацію про кредит з зазначеного відділення до головного офісу.

Також значення має чи збереглися документи в банку про кредитування.

А також строк позовної давності та порядок нарахування заборгованості, з врахуванням приписів ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Також рекомендую перевірити наявність заочного рішення чи виконавчого напису по ваших родичах по реєстрах https://court.gov.ua/fair/ та https://opendatabot.ua/analytics/executive-inscrip... реєстрі боржників https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors також зважайте, що закінчення терміну дії картки не означає закінчення терміну дії договору.

Тому бажано здійснити пошук відомостей по реєстрах. Уточню також по пенсійних рахунках, що дії державних виконавців є протиправними, оскільки заробітна плата та інші цільові виплати – пенсії, субсидії, стипендії мають статус рахунків зі спеціальним, тобто захищеним режимом, а отже охороняється від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім’ї.

Успіхів

Доброго дня, Ольго!

Чи нараховувалися відсотки на обидва кредити? Строк дії Кредитної картки закінчився. - відсотки можуть нараховуватися лише протягом строку кредитування (відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України).

Чи буде банк забирати пенсію на погашення кредиту, оскільки пенсійну картку теж треба оформлювати в Ощадбанку? - не має такого права. Це може зробити лише пенсійний орган, який виплачує пенсію, за постановою державного чи приватного виконавця. А виконавче провадження може бути відкрите лише за виконавчим листом (судовим рішенням, що набрало законнної сили).

І взагалі яка відповідальність може чекати людину в такому випадку? - враховуючи, що кредити бралися в 2014 році, то ніяка відповідальність вже не загрожує, так як пропущені строки позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами (3 роки). Тому головне - нічого не платити по кредиту, щоб ці строки не поновити.

Також зверніть увагу на наступне (особливо якщо турбуватимуть колектори):

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов’язку боржника третьою особою.

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Таким чином, у разі зміни кредитора боржник має право вимагати докази переходу права вимоги за кредитним зобов’язанням до нового кредитора.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Отже, у разі коли між особою та банком було належним чином укладено кредитний договір обов’язок його виконати залишається за боржником і після початку АТО/ООС.

Проте, стаття 532 Цивільного кодексу України встановлює, що місце виконання зобов’язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов’язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, – за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов’язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов’язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов’язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов’язаних із зміною місця виконання.

З цього слід зазначити, якщо кредитори зв’язалися з позичальником, повідомили йому своє нове місце перебування та пропонують оплатити кредит на підконтрольній Уряду України території, позичальник має право вимагати від них компенсації всіх витрат, пов’язаних з проїздом до місця перебування відділення банку, через який можливо виконати зобов’язання.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлюється мораторій на нарахування з 14 квітня 2014 року пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними договорами громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися в період з 14 квітня 2014 з населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, позичальники з населених пунктів у зоні збройного конфлікту звільнені від відповідальності у формі пені та штрафів за порушення строків виконання своїх зобов’язань за кредитним договором.

Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся через кнопку "Звернутися" біля фото (при зверненні вказуйте свою e-пошту).

Всього доброго!

Щасти Вам!

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 1048. Проценти за договором позики

1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики...

Стаття 1066. Договір банківського рахунка...

3. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку...

Стаття 1071. Підстави списання грошових коштів з рахунка

1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку..."

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text):

"Стаття 2. Мораторій на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями

На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики:...

укладеними з громадянами України, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 року або до яких після 1 травня 2021 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій....

Стаття 4. Особливості державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців...

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію. (частина четверта - прим.авт.)...".

"ПЕРЕЛІК населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%...) -

перелік великий за об'ємом - дивіться самостійно.

---

По-перше, відсотки передбачені до нарахування до дня повернення позики (кредиту).

По-друге, мораторій нарахування неустойки (пені. штрафу) стосується прямо визначених населених пунктів проведення АТО.

По-третє, при оформленні, відкритті пенсійного рахунку в АТ "Ощадбанк" звернути увагу щодо права банку на списання коштів з рахунку на погашення заборгованості за інши банківським рахунком Ощадбанку. Якщо така умова є - вимагати її вилучення; у випадку відмови вилучення - подати скаргу керівнику відділення банку під страхом оскарження до Головного управління НБУ в м.Києві та Київській області.