Не зареєстрований сервітут

16 липня 2020 року почали діяти нововведення, що стосуються поновлення договору оренди землі, запроваджені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-ІХ.

Зокрема, главу 19 Земельного кодексу України доповнено статтею 1261 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови». Крім цього, Закон України «Про оренду землі» доповнено статтею 322 «Поновлення договорів оренди землі», також доповнено абзацами 3 та 4 розділ ІХ «Перехідні положення», а статтю 33 викладено у новій редакції.

Відповідно до вимог статті 322 Закону України «Про оренду землі» поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 1261– Земельного кодексу України.

Статтею 1261– Земельного кодексу України визначено, що договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Якщо Ваш договір укладено до 05.12.19. то читайте пункти про внесення змін до договору, внесіть зміни до договору за взаємною згодою.

Про порушення меж сервітуту пишіть заяву до місцевої ради на земельну комісію, на засіданні комісії можете бути присутнім. Рада винесе рішення про усунення порушень.

Державна реєстрація договору проводиться у Державного реєстратора за Вашою заявою.

Доброго вечора! Якщо укладений договір оренди порушує Ваші права, Вам необхідно звернутись до міської ради (власника земельної ділянки) з заявою про встановлення сервітуту.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ч. 3 ст. 100 ЗКУ).

Намагайтесь встановити сервітут в досудовому порядку (це швидше і надійніше). Звертаю Вашу увагу, поки земельний сервітут не зареєстрований, то юридичної сили він не має і прав і обов'язків на сторони не покладає. Якщо договір сервітуту був підписаний реєструйте його (вимагайте реєстрації). Для реєстрації сурвітуту необхідно звернутися до Державного реєстратора (за місцем знаходження земельної ділянки) і зареєструвати кордони сервітуту. Для внесення до ДЗК відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється сервітут, заявник подає:

1. заяву;
2. документи, на підставі яких набувається сервітут (договір або рішення суду), із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється таке право;
3. технічна документація із землеустрою щодо кордонів, яка включає пояснювальну записку, технічне завдання на складання документації, кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту; матеріали польових геодезичних робіт;
4. електронний документ.

По закінченню 2 тижнів з дня отримання документів (якщо вони оформлені належним чином) ДЗК зобов'язаний видати витяг з реєстру. По отриманню такого витягу необхідно зареєструвати право сервітуту в держреєстрі нерухомості.

Будуть питання звертайтесь, Щасти Вам.

Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15):

"Стаття 401. Поняття користування чужим майном

1. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

2. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).".

Земельний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14):

"Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту

1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів

1. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

2. Земельний севітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально...

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно..

Стаття 186. Погодження і затвердження документації із землеустрою...

11. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником та землекористувачем і затверджується особою, яка набуває право суборенди або сервітуту...";

"Стаття 79-1. Земельна ділянка як об’єкт цивільних прав...

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру...".

Як вбачається (як я розумію зі змісту питання) договір встановлення земельного сервітуту, якщо був підписаний (укладений), то не Вами (по-перше, з питання це прямо не витікає; по-друге, договір оренди укладався (мав бути) між міською радою (в особі відповідного виконавчого органу) та орендарем земельної ділянки ; по-третє, оскільки договір укладався в ході виготовлення технічної документації, то не міг бути Вами підписаний, оскільки до цього питання Ви не причетні і не не залучались) - скоріше всього, цей "підписаний" договір укладений між самою міьскою радою і орендарем (про право користування міською радою переданої в оренду земельної ділянки); тому навіть реєстрація цього договору не вплине на право користування (сервітут) Вами переданої в оренду земельної ділянки. По-друге, оскільки земельна ділянка є переданою в оренду (користування), то договір про встановлення земельного сервітуту має бути укладений між Вами - власником (користувачем) сусідньої земельної ділянки та орендарем (а не міською радою). При цьому, право на сервітут орендованої земельної ділянки буде у Вас у випадку неможивості користування своєю земельною ділянкою без встановлення цього сервітуту, за що, по-третє, Ви маєте сплачувати орендареві встановлену цим договором плату. Отже, після укладення між Вами та орендарем договору про встановлення сервітуту цей договір підлягає внесенню відомостей до ДЗК та державній реєстрації в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, поданням укладеного договору до зазначених органів Вами самостійно (без вимоги до міської ради).

Доброго дня Міша!

Встановлення сервітуту це договірні відносини. У Вашому випадку для оформлення сервітуту потрібно виготовити технічну документацію, для чого потрібна згода власника і орендаря земельної ділянки укласти письмовий договір (за бажанням сторін - нотаріальний) та зареєструвати право на сервітут в реєстрі прав на нерухоме майно. Якщо згоди досягнути не вдасться спір вирішується в судовому порядку. При цьому суд вирішить справу на Вашу користь якщо буде доведено, що порушені Ваші права.

Доброго дня!

Вам необхідно звернутися до власника земельноіі ділянки (міськоіі ради) з заявою про укладення договору сервітуту.

Далі необхідно виготовити проект з наявними обмеженнями та зареєструвати в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для реєстрації сурвітуту необхідно звернутися до Державного реєстратора (за місцем знаходження земельної ділянки) і зареєструвати кордони сервітуту.

Але для початку необхідно отримати згоду міськоіі ради

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

Нажаль дуже мало відомостей, взагалі відсутні дати подій у вашому запиті, але зверніть увагу на наступне:

Із 04.08.2013 норму щодо державної реєстрації договору про встановлення земельного сервітуту виключили зі статті 402 ЦК та статті 100 ЗК. Відтак, якщо договір земельного сервітуту уклали після зазначеної дати, то він не підлягав державній реєстрації, а реєструвати слід власне земельний сервітут.

При цьому відсутність факту його державної реєстрації не впливає на момент укладення договору сервітуту. Договір вважають укладеним з моменту досягнення сторонами у передбачених законом порядку та формі згоди щодо усіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Натомість державна реєстрація за таких обставинмає значення для встановлення моменту виникнення права користування земельною ділянкою на умовах сервітуту, який, власне, і пов’язаний із фактом державної реєстрації такого права (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV). Отже, договір сервітуту є укладеним, якщо його підписали після 04.08.2013 і він містить усі істотні умови такого договору. Але право користування земельною ділянкою (сервітут) за таким договором виникне лише з моменту державної реєстрації такого права.

Загалом же, після внесенн язмін до ЗК України:

Згідно із частини 1 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Власники або користувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

• право проходу та проїзду на велосипеді;
• право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
• право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
• право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
• право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
• право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
• право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
• право прогону худоби по наявному шляху;
• право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
• інші земельні сервітути.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

На встановлення земельного сервітуту має право власник або користувач земельної ділянки для реалізації в повному обсязі права власності або права користування земельною ділянкою.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (частина 3 ст. 100 Земельного кодексу України).

За відсутності реєстрації не можливо стверджувати про наявність останього, та більш правильно звернутись із вимогою про встанволення сервітуту в судовому порядку, й закріпити це право, в т.ч. використовуючи як доказову базу раніше укладений договір сервітуту.

Відповідно до частини 1 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 99 Земельного кодексу України власники або користувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

право проходу та проїзду на велосипеді;

право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв’язку, тру­бопроводів, інших лінійних комунікацій;

право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої при­родної водойми або через чужу земельну ділянку;

право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній зе­мельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусід­ній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

право прогону худоби по наявному шляху;

право встановлення будівельних риштувань та складування будівель­них матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

інші земельні сервітути.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

На встановлення земельного сервітуту має право власник або користувач земельної ділянки для реалізації в повному обсязі права власності або права користування земельною ділянкою.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ч. 3 ст. 100 ЗКУ). Це означає, що право земельного сервітуту виникає з мо­менту його державної реєстрації незалежно від підстави виникнення — дого­вору чи рішення суду. Договір може бути зареєстрований після досягнення домовленості щодо усіх його істотних умов та втілення у форму, передбачену законом, рішення суду — після вступу його у законну силу. Реєстрація права земельного сервітуту здійснюється відповідно до порядку реєстрації прав на земельну ділянку.

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.