Задайте вопрос юристу

836 юриста готовы ответить сейчас

Ответ за ~15 минут

Задать вопрос на сайте

Гражданское право, 07 ноября 2023, вопрос №96330 240₴

турбують колектори за погашення по кредиту

Доброго дня! В 2013 році був кредит в Імекс банку 10тис. гривеь, виплатила 7тис. Банк перестав існувати, зараз компанія Еліт фінанс повідомляє про заборгованість 18тис. гривен., тіло - 4тис. все решта відсотки. Як мені бути?

Ответы юристов (9)

    Богун Сергій Павлович

    Більш всього Ваш кредит був проданий в процесі ліквідації Банку. Витребуйте розрахунок заборгованості. Після цього приймите рішення щодо подальших дій. Тут потрібно детально вивчити питання. Наприклад щодо строку позовної давності і т. д.

    Айвазян Юрий Климентьевич

    Доброго дня, Лола!

    Ваше питання, звичайно, треба вивчати, а для того бачити всі документи, пов'язані з кредитом, заборгованністю тощо.

    Зрозуміло, що Ваш борг був перекуплений колекторами в процесі ліквідації Імекс банку. Отже вже зараз Ви повинні вміти захищатись від колекторів.

    14 липня 2021 року вступив в силу Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості” № 1349-ІХ від 19 березня 2021 року. Щоправда банківський працівник назвав його безграмотно, оскільки таку назву мав законопроект, а ні вже прийнятий закон.

    Передусім, згаданий закон запровадив вимоги етичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості.

    Зміни в законі поширюються на всіх юридичних осіб, які здійснюють діяльність з врегулювання заборгованості, та на всіх фізичних та юридичних осіб, які залучені ними до цього процесу. Йдеться про перших кредитодавців та нових кредиторів, незалежно від того, скільки разів було відступлено право вимоги. Тобто як банки, так колекторські компанії повинні дотримуватися норм цього закону при спілкуванні зі споживачами.

    З 1 липня 2020 року мікрокредитні організації також перебувають під наглядом НБУ.

    Під дію закону не підпадає лише діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

    Згідно закону колекторів почали нарешті контролювати

    Національний банк України створив спеціальний реєстр колекторських організацій (ст.24 Закону “Про споживче кредитування”). Цей реєстр розміщено у вільному доступі. Компаніям, які не будуть включені до реєстру, заборонено здійснювати діяльність по стягненню заборгованості, а банки повинні розірвати з ними вже заключені договори.

    Заборона телефонувати вночі.

    Банки, колектори та будь-які інші залучені до стягнення заборгованості юридичні та фізичні особи мають право взаємодіяти лише напряму зі споживачем, який має заборгованість, або його представником, спадкоємцем, поручителем. Забороняється повідомляти про наявність простроченої заборгованості третім особам, якщо вони не були визначені споживачем в договорі та/або не надали згоду на спілкування.

    При цьому телефонувати можна виключно з 9 до 20 години у робочі дні та не більше двох разів на добу, проводити особисті зустрічі можливо лише за попереднім узгодженням.

    Заборонено використовувати автододзвін довше ніж 30 хвилин на добу, телефонувати з прихованого номера.

    Окремо зазначається про заборону погрожувати боржникові та іншим особам, вводити їх в оману, шкодити їх репутації та інше.

    Всі ці зміни, визначені у ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1349-ІХ, вже набрали чинності.

    Більш поглиблено всі деталі комунікації зі споживачем кредиту та іншими особами визначено у ст. 25 Закону “Про споживче кредитування”, яка вводиться в дію з 14 липня.

    Згідно ч. 4 вищезгаданої статті 25 Закону “Про споживче кредитування”, кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані здійснювати відео- чи аудіофіксацію кожної взаємодії із споживачем та іншими особами, та зобов’язані зберігати всі носії відповідної інформації протягом трьох років.

    При цьому оброблятися можуть лише персональні дані споживача, його представника, спадкоємця, поручителів та осіб, які надали згоду на таку взаємодію.

    Але ч.4 ст. 25 Закону “Про споживче кредитування” містить пряму заборону в будь-якому випадку обробляти такі персональні дані споживача або інших осіб:

    1) щодо графіка його роботи;

    2) щодо місця та часу відпочинку;

    3) щодо поїздок у межах та за межі України;

    4) щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами;

    5) щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах;

    6) щодо стану здоров’я;

    7) щодо політичних поглядів та релігійних переконань;

    8) щодо членства у партіях та громадських об’єднаннях;

    9) фото та відеоматеріалів із його зображенням (крім випадків, коли на це є письмова згода відповідної особи).

    Передбачено, що всі договори про споживче кредитування (тобто про кредити, які надаються на особисті потреби, а не на підприємницьку діяльність, в тому числі договори з мікрокредитними організаціями) повинні містити інформацію про вимоги щодо етичної поведінки при врегулюванні простроченої заборгованості, про право споживача на звернення до Національного банку України у випадку недотримання зазначених вимог, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості, та інформацію про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб.

    Якщо таке попередження відсутнє, договір буде вважатися нікчемним. Також у договорі має бути визначено право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію; в іншому випадку він не зможе скористатися її послугами. Відповідні зміни були внесені до ст. 12 Закону України “Про споживче кредитування”.

    Крім цього, у договорі повинна зазначатися заборона повідомляти третім особам інформацію про укладення споживачем договору, наявність заборгованості та ін. Якщо споживач при укладенні договору повідомляє дані будь-яких третіх осіб, на нього покладається обов’язок щодо отримання згоди таких третіх осіб на обробку їхніх персональних даних.

    Зміни не стосуються договорів, які були або будуть укладені до 14 липня 2021, але якщо дія цих договорів після цієї дати продовжується, вони мають бути приведені у відповідність із цими вимогами.

    Кому можуть телефонувати колектори, а кому ні?

    Згідно ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1349-ІХ, з 14.04.2021 заборонено будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору з особами, які не надали згоди на таку взаємодію, та повідомляти будь-яким чином третіх осіб про заборгованість споживача (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя).

    Ч. 9 ст.25 Закону “Про споживче кредитування”, яка вводиться в дію з 14 липня, запроваджує додаткові обмеження: комунікація кредитодавця, колекторської компанії та ін. з особою має бути негайно припинена з моменту отримання документів, які підтверджують, що ця особа

    1) є недієздатною або обмеженою в дієздатності;

    2) перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я;

    3) має інвалідність І групи;

    4) є неповнолітньою.

    Якщо банк або інша організація продає чи перепродає вашу заборгованість іншій, він буде зобов’язаний вас про це повідомити протягом 10 робочих днів, а то телефоном або поштою, та надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, номер телефону, адресу, адресу електронної пошти).

    Зі свого боку, кредитодавець, новий кредитор або колекторська компанія, які вперше вам телефонують або пишуть, мають повідомити (ч.2 ст.25 Закону “Про споживче кредитування”):

    1) повне найменування кредитора (якщо право вимоги було передано), повне найменування власної організації, номер телефону, адресу для листування;

    2) ПІБ особи, яка безпосередньо телефонує;

    3) правову підставу взаємодії;

    4) розмір простроченої заборгованості.

    На вимогу споживача або інших осіб, новий кредитор, колекторська компанія зобов’язані протягом п’яти робочих днів (першому кредитодавцю на це дається сім днів) надати всі документи, у тому числі детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування.

    До моменту надання таких документів, повторно телефонувати або в інший спосіб комунікувати зі споживачем та ін. забороняється.

    Згідно ч.8 ст.25 ЗУ “Про споживче кредитування”, обов’язок з оплати/компенсації витрат на здійснення врегулювання простроченої заборгованості покладати на споживача забороняється. Витрати на врегулювання простроченої заборгованості, які не передбачені договором, здійснюються виключно за рахунок коштів кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії.

    На колекторів можна і треба скаржитися безпосередньо банку, з яким було укладено договір. Згідно нової статті 27 Закона України “Про споживче кредитування”, якщо протягом року на колекторську компанію надійшло дві та більше підтверджені скарги, банк повинен розірвати з нею співпрацю.

    Крім цього, потрібно подавати скаргу до Національного банку України. Відповідно до змін, які внесено до ст.41-1 Закона України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, за порушення етичної повединки при врегулюванні простроченої заборгованості НБУ може застосувати штраф у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (т.зн. від 51000 до 102000 грн).

    Крім того, змінами передбачено санкції для банків та інших організацій, які передали ваші дані недобросовісним компаніям.

    Порушення вимог щодо етичної поведінки може бути підставою відкликання НБУ ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг (ст.38-1 Закона України “Про фінансові послуги).

    Що робити, якщо вас турбують колектори?

    Фіксувати всю комунікацію з ними.

    Вимагати від осіб, які до вас звертаються, надання інформації про себе та компанію, яку вони представляють.

    Вимагати надання всіх документів про заборгованість у письмовому вигляді.

    Дзвонити на 102, писати заяву про вчинення злочинів згідно ст. 182, ст.189 ККУ.

    Повідомити про дії такої компанії НБУ та банку або іншій організації, з якою було укладено договір, якщо вона вам відома. Якщо йдеться про заборгованість банку, виведеному з ринку – необхідно звертатися до ФГВФО.

    Звернутися на офіційну адресу цієї компанії з письмовим зверненням з вимогою негайно припинити порушення законодавства.

    Подати на компанію позов про компенсацію моральної шкоди за допомогою центрів БПД.

    Важливо! Згідно ст. 517 Цивільного кодексу України, боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

    Пам’ятайте – колектори повинні надати вам всю інформацію про себе та правові підстави, на яких вони до вас звертаються, дотримуватися встановлених вимог етичної повединки, законодавства про захист персональних даних та інших вимог діючого законодавства. В іншому випадку їхні дії є протиправними.

    З повагою, адвокат Айвазян.

    Турчин Ярослав Александрович
    100%

    Вітаю Вас, пані Лола! З якого часу було прострочено виплати по кредиту? Чи направляв банк заключну виписку - вимогу?!

    Бажано ознайомитись з умовами договору щодо узгодженого сторонами строку позовної давності.

    В будь-якому разі ніяка шарашка не має жодного права в позасудовому порядку щось з Вас вимагати, не надавши належні документи того, що до них перейшли права кредитора.

    Для більш детальної консультації непогано було б знати - час з якого Ви не виплачуєте кредит... Чи надсилалася на Вашу адресу рекомендованим листом з повідо.мленням про вручення та описом вкладення - Заключна виписка-вимога від Банку, в якій вимагалося виплатити кредитні кошти у повному обсязі?! Дуже часто банк передає борги колекторами, коли вже строк позовної давності у 3 роки з моменту направлення заключної вимоги - сплив і судових перспектив стягнення боргу немає. СУД БУВ? Якщо Вам не відомо це, Ви можете перевірити за своїм прізвищем, ім"ям та по батькові - https://court.gov.ua/fair/

    Поки такої інфор.мації немає - буду виходити в консультації з того фактажу, що є.

    Розпочати на мій погляд слід з того, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду - відступлення права вимоги за кредитним договором відповідно до ст. 512, 1054, 1077, 1084 ЦК України (факторинг, цесія) може відбуватися лише на користь установ, наділених правом надавати фінансові послуги (НЕ В НАЗВІ "ФІНАНС", а за наявністю ліцензії НБУ). Зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у справах від 11.09.2018 р. № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31.10.2018 р. № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), 16.03.2021 р. № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21).

    Відступлення права вимоги за кредитним договором (факторинг, цесія) може відбуватися лише на користь установ, наділених правом надавати фінансові послуги (с) Практика Великої Палати Верховного Суду

    Усі установи, що надають фінансові послуги - отримують ліцензію НБУ або іншого уповноваженого органу, відповідно до законодавства, зокрема Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

    Більшість колекторських організацій не мають ліцензій та не є за своїми установчими і реєстраційними документами - установами. що надають фінансові послуги і на чию kopиcть можуть бути переуступлені права вимоги як за цесією, так і за договором факторингу.

    Отже, діяльність таких організацій є по своїй суті незаконної, а може й кримінальною, а така фірма не може виступати кредитором і мати право вимоги до боржника.

    Крім того, слід відзначити, що майже кожен такий банк має свою "кишенькову" колекторську установу, яку фактично і контролює та використовує для протизаконної діяльності, переслідування і залякування клієнтів, проведення незаконних оперативних дій та негласних слідчих розшукових дій, що містить в собі ознаки кримінальних правопорушень за кількома статтями Кримінального кодексу України (як мінімум - ст.ст. 182, 353, 355, 356 ККУ).

    Тож переуступка вимог такій установі, засновником якої виступає або сам банк, або пов"язані з ним особи - незаконне та може бути оскаржене в суді як удаваний правочин з метою позаправового вирішення питання з боржником без можливих репуtаційних втрат та перспектив втрати ліцензії збоку банківської установи за напівлегальний "рекет" під вивіскою фінансових банківських послуг.

    Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був пись.мово повідо.млений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням. Наслідками непові.домлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов’язання первинному кредитору належним.

    Наслідками непові.домлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов’язання первинному кредитору належним (с) Постанова Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 278/1679/13-ц

    Неповідом.лення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповід.омлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань.

    Детальніше з текстом у постанові КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі No 278/1679/13-ц: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72124142.

    Аналогічний правовий висновок міститься постанови КЦС ВС від 6 лютого 2019 року у справі No 361/2105/16-ц можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79805884.

    ОТЖЕ, виходячи з позиції Великої Палати Верховного Суду, правові позиції щодо застосування і тлумачення законодавства мають обов"язково застосовуватись усіма суб"єктами відповідних правовідносин, якщо Вас не було письмово повідомлено про зміну кредитора, Ви можете до надання відповідного повідомлення ігнорувати будь-які вимоги щодо кредитів. Тим більше після банкрутства банку взагалі невідомо де гуляють ці дані по кредитам та яким чином якісь шахраї дістали доступ до них. В той же час, продаж Ваших боргів колекторам є нікчемним, адже колекторська фірма не є спеціальним суб"єктом кредитних відносин, що прямо випливає із положень статей 512, 1054 ЦК України. Слід розглянути можливість по списанню цієї заборгованості, якщо для цього є правові підстави, наприклад закінчення 3-річного строку позовної давності станом на 12.03.2021 р. (якщо інший строк не передбачено договором).

    З повагою, юрист Ярослав Турчин

    Турчин Ярослав Александрович

    ДОДАТКОВО.

    8 вер. 2022 12:28

    Національний банк України, реалізуючи функцію захисту прав споживачів фінансових послуг, виявив з боку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" (ЄДРПОУ 40340222) факти порушення вимоги частини шостої статті 29 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі – закон). Ця норма стосується зобов’язання учасників ринків небанківських фінансових послуг надавати на письмову вимогу Національного банку відповідну інформацію та копії документів.

    За неподання інформації Національний банк застосовує штрафну санкцію в розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону.

    У зв’язку з виявленими фактами неподання інформації Національному банку на запити з метою розгляду звернень споживачів фінансових послуг на виконання Закону України "Про звернення громадян" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" застосовано заходи впливу у вигляді накладення штрафів:

    • за перше встановлене порушення упродовж календарного року в розмірі 1 700 грн;
    • за друге встановлене порушення упродовж календарного року в розмірі 17 850 грн;
    • за третє встановлене порушення упродовж календарного року, яке є систематичним у розмірі 34 000 грн.

    Відповідні рішення ухвалені згідно з постановами уповноваженої посадової особи Національного банку про накладення штрафної санкції за порушення закону від 8 вересня 2022 року.

    Довідково

    У період дії воєнного стану ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" продовжує здійснювати свою діяльність відповідно до наявних ліцензій.

    https://bank.gov.ua/ua/news/all/do-nebankivskoyi-f...

    Нажаль шахраї з Національного банку України, користуючись воєнним станом, закрили доступ до Державного реєстру фінансових установ (ну прям дуже ворогу треба інформація про колекторів в Україні та видані НБУ за хабарі ліцензії), тому перевірити які ліцензії є у відповідної компанії та з якого часу - наразі неможливо в публічному режимі неможливо. Лише шляхом надання ними цієї інформації Вам або суду.

    Тож як і писав раніше треба зрозуміти у Вашій ситуації наступне.1. Умови кредиту (договір) та строки давності в ньому.2. З якого часу заборгованість є простроченою?3. Чим ТОВ ФК Еліт-фінанс підтверджує наявність у них права вимоги та з якого часу? Чи співпадають ці дати з наявністю ліцензії?Слід відзначити, що дана компанія веде гіперактивну судову роботу згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень... будучи необмеженою у фінансових ресурсах та скоріш за все представляючи інтереси міжнародних шахрайських консорціумів, які люблять вести бізнес таким чином, здираючи у кризових країнах останнє. Тому Вам слід серйозно підійти до даного питання. Адже без серйозних аргументів та відсутності контролю своїх справ - Ви ризикуєте отримати значні проблеми.

    Дерій Владислав Олегович

    Доброго дня!

    Вам необхідно звернутися до фінансової компанії "Еліт фінанс" та вимагати довідку про розмір боргу з докладним описом боргу з відсотками, пенею і штрафами, а також тип договору (факторинг, договір цесії, тощо) і його дані (номер і дату оформлення) між банком та колекторами. У Вас є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів.

    Якщо банк продав борг колекторам (зазвичай банки продають кредити колекторам за ціною, значно нижчою від суми заборгованості) - власником кредиту є колекторська компанія, тому існує шанс погасити значно меншу суму заборгованості.

    МАЙТЕ НА УВАЗІ без рішення суду та відкриття виконавчого провадження, арештувати Ваші рахунки та майно не можна, адже під час воєнного стану на кредитних договорах не посвідчених у нотаріуса виконавчі написи заборонені.

    З повагою, Дерій В.О.!

    Всього доброго!

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 6 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Добрый день!

    Уступка права вимоги здійснюється на підставі двостороннього правочину (договору), сторонами якого буде первісний кредитор, який передає права, та новий кредитор, якому передаються права. Такий договір зазвичай називається договір про відступлення права вимоги.

    Для того щоб підготувати проект та укласти такий договір, первісному кредитору варто розібратися у наступних питаннях: (1) які норми законодавства застосовуються до уступки права вимоги; (2) які істотні умови договору про відступлення права вимоги; та (3) чи встановлені законодавством особливі вимоги до його форми?

    Особливості уступки права вимоги викладені у ст. ст. 512 - 519 ЦКУ. Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 р. у справі № 910/7320/17, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги (цесії) може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. В такому випадку на відносини цесії розповсюджують положення про договір купівлі-продажу. Частинами 3, 4 ст. 656 ЦКУ передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

    Відтак, якщо новий кредитор передає первісному кредитору грошові кошти за передані права, договір про відступлення права вимоги буде регулюватися як ст. ст. 512 - 519 ЦКУ, так і відповідними положеннями про договір купівлі-продажу.

    Логічно припустити, що якщо первісний кредитор передає свої права новому кредитору безоплатно, то сторони повинні керуватися відповідними положеннями про договір дарування.

    Зрозумівши, якими нормами законодавства слід керуватися, кредитор повинен з'ясувати істотні умови договору про відступлення права вимоги.

    ЦКУ не встановлює окремого переліку істотних умов для цього виду договору. Тому кредитору необхідно керуватися загальними положеннями цивільного та господарського законодавства щодо істотних умов договору, а також тим спеціальним правовим регулюванням, яке буде застосовуватись до конкретного договору відступлення права вимоги (що залежить, як описано вище, від умов оплати за права).

    Слід нагадати, що відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того, якщо обома сторонами договору є суб'єкти господарювання, такий договір буде вважатися господарським, а згідно з ч. 3 ст. 180 ГКУ, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

    Слід звернути увагу на умову про предмет. Предметом договору про відступлення права вимоги є певний обсяг прав первісного кредитора, які передаються новому кредитору (іншими словами, зміст права вимоги). У зв'язку з цим, описуючи предмет, кредитору варто вказати (і) зобов'язання, право вимоги за яким відступається (тобто назва та реквізити відповідного договору); та (іі) обсяг та зміст прав, які передаються новому кредитору.

    Зважаючи на положення ст. ст. 512 - 519 ЦКУ, на практиці сторони часто включають до договору про відступлення права вимоги також наступні умови:

    (1) порядок, строки і сторона, відповідальна за письмове повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

    За загальним правилом, кредитор (первісний або новий в залежності від досягнутої домовленості) повинен повідомити боржника про таку заміну, інакше новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а саме: (а) виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові буде вважатися належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦКУ); та (б) боржник матиме право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ч. 2 ст. 518 ЦКУ).

    Повідомлення боржника про заміну кредитора слід відрізняти від згоди боржника на таку заміну. Як правило, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак коли така згода вимагається, кредитор повинен її отримати. Найчастіше це здійснюється шляхом оформлення тристороннього договору, де крім первісного та нового кредитора стороною також буде виступати боржник.

    У цьому контексті варто звернути увагу на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 29 травня 2018 р. у справі № 910/14716/17, відповідно до якої законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов'язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦКУ договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦКУ. Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні […] не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦКУ та ч. 2 ст. 518 ЦКУ;

    (2) перелік, строки і порядок передачі новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення.

    Зазвичай первісний кредитор передає новому кредитору наступні документи: відповідний договір, специфікації, акти приймання-передачі робіт або послуг, товаророзпорядчі документи, рахунки тощо;

    (3) порядок та строки надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

    За загальним правилом, що викладене у ч. 2 ст. 517 ЦКУ, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання таких доказів.

    Щодо цього питання варто відзначити правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 р. у справі № 910/10963/19, відповідно до якої доказом переходу прав за зобов'язанням до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов'язанні […], а не документи, що засвідчують права, які передаються. Документи ж, які засвідчують саме право (вимогу) не є предметом договору цесії і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, а тому їх не передання цесіонарію означає лише не виконання цедентом додаткового юридичного обов'язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх зобов'язань перед новим кредитором. Ні положення ст. 512 ЦКУ, ні положення ст. 517 цього ж Кодексу не пов'язують факт виникнення у нового кредитора прав вимоги у зобов'язанні з передачею документів, які засвідчують право вимоги, що передається, і так само не містять зобов'язань первісного кредитора передавати новому кредиторові оригінали таких документів.

    Підготувавши проект договору про відступлення права вимоги з урахуванням вищезазначеного, кредитору залишається тільки перевірити вимоги до форми такого договору.

    ЦКУ, у ст. 513, встановлює наступні правила щодо форми договору про відступлення права вимоги, а саме:

    (1) договір про відступлення права вимоги вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;

    (2) договір про відступлення права вимоги у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

    Визначивши особливості форми основного договору, права за яким передаються, кредитор може приступати до підписання та оформлення договору про відступлення права вимоги з урахуванням вказаних вимог.

    ---

    В листі потрібно вимагати від установи зменшення відсотків, відповідно до діючого законодавства. А саме, відповідно до ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» :

    1. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

    Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

    1. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
    2. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.

    Було б дуже гарно, якщо б це був саме адвокатський запит, на нього установа має відповісти за 5 днів.

    Щодо погроз від колекторів.

    Сама установа вірогідніше не буде позиватися до суду в Вашому випадку, так як тіло кредиту Ви сплатили і вони це розуміють, а їхні відсотки шахрайські та незаконні, але це не виключено. Якщо позов до суду буде то потрібно обов’язково надати свій відзив з доказами.

    Якщо колектори почнуть Вам погрожувати Ви маєте це зафіксувати і тоді можна звернутися до поліції. Але будьте готові до того, що через півроку справу закриють і результату не буде. Але для суду це буде мати значення.

    Колектори не мають права «забрати квартиру» чи «заборонити виїзд закордон», взагалі, будь яким способом погрожувати стягнути з Вас чи Ваших близьких борг – це психологічний тиск і такі дії можуть бути застосовані лише за рішенням суду.

    Не рекомендую взагалі з ними спілкуватися за телефоном, Ви маєте права цього не робити. А якщо вже вирішили спілкуватися, то вимагайте, щоб вони хочу б представились. Також категорично не розповідайте, що у Вас є у власності.

    Якщо дзвінки будуть занадто настирливими змініть номер. Близьких потрібно попередити про Вашу ситуацію і дати такі ж рекомендації.

    Скаргу подайте в НБУ Рекомендованим листом , або онлайн через сайт https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/citizen...

    Зберіть письмові відповіді, докази та подайте позов до суду про зменьшення відсотків та визнання їх незаконними.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 6 месяцев назад

    Юрист, г. Сумы, 5 лет опыта

    Доброго дня!

    З 14 липня 2021 року в повній мірі введено в дію Закон України від 19 березня 2021 року № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Закон), з ухваленням якого вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній.

    Заборона працювати поза реєстром колекторських компаній

    Колекторська компанія – юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

    Увага! Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній (далі – Реєстр), який ведеться Національним банком України.

    З дня введення в дію Закону колекторські компанії зобов’язані протягом місяця (тобто до 14 серпня 2021 року) подати до Національного банку України відомості для включення до Реєстру, інакше з 14 жовтня 2021 року банк або фінансова установа (кредитодавці) змушені будуть розірвати з такою колекторською компанією раніше укладені договори. Відповідно до вимог Закону Національний банк України має забезпечити вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з Реєстру.

    Способи взаємодії зі споживачем

    Національний банк України здійснюватиме нагляд за додержанням колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права у разі порушень.

    Так, наприклад, взаємодія кредитодавця/колекторської компанії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості може відбуватись виключно шляхом:

    • безпосередньої взаємодії (телефонні та відеопереговори; особисті зустрічі з 9 до 19 години за умови наявності попередньої згоди особи, з якою здійснюється взаємодія, про таку зустріч, отриманої під час телефонної розмови);
    • надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації;
    • надсилання поштових відправлень за місцем проживання або перебування або за місцем роботи фізичної особи із позначкою «Вручити особисто».

    Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення.

    Встановлюються правила етичної поведінки колекторів

    Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінансових послуг.

    Зокрема, колекторським компаніям забороняється:

    • здійснювати дії, що посягають на особисту гідність, права, свободи та власність споживача, його близьких осіб, використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні дії стосовно зазначених осіб;
    • вводити споживача та його близьких осіб в оману, у тому числі відносно: розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача та таких осіб у випадку невиконання умов договору; передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного і кримінального переслідування тощо;
    • з власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами більше двох разів на добу (крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою) та у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
    • приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи іншим особам;
    • використовувати функцію автоматичного додзвону до споживача протягом більше ніж 30 хвилин на добу;
    • використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу чи іншим особам, зображення, які можуть містити погрозу або використовувати написи «виконавчій документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» тощо, а також використовувати найменування органів державної влади та осіб, які здійснюють повноваження в сфері примусового виконання рішень (державні виконавці, приватні виконавці тощо);
    • будь-яким чином повідомляти третіх осіб – осіб, які не є сторонами договору про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з третіми особами;
    • вимагати від близьких осіб чи роботодавця споживача прийняти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
    • вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб;
    • вимагати погашення заборгованості у інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором тощо.

    Крім того, колекторській компанії заборонено обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку, у тому числі близьких осіб споживача (боржника), а також наступні персональні дані споживача та інших осіб:

    • щодо графіку його роботи;
    • щодо місця та часу відпочинку;
    • щодо поїздок в межах та за межі України;
    • щодо місця та часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами;
    • щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах тощо.

    Нагляд та контроль за діяльністю колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості

    Банки та фінансові компанії зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань, зокрема, повідомити про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі про споживчий кредит та у паспорті споживчого кредиту.

    Кредитодавець буде зобов’язаний:

    • повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів;
    • публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання послуг;
    • контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки;
    • повинен розірвати договір з колектором та повідомити про це Національний банк України, якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив вимоги етичної поведінки.

    Норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацювали відразу з набранням чинності Законом.

    Відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки

    У разі порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, Національний банк України має право застосувати заходи впливу, до яких належать:

    • письмове застереження кредитодавцю або колекторській компанії з вимогою про усунення виявленого порушення або вжиття заходів щодо недопущення такого порушення у подальшій діяльності;
    • накладення штрафу;
    • тимчасова заборона колекторській компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
    • виключення відомостей про колекторську компанію з Реєстру;
    • тимчасове зупинення або анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Крикун Сергій  Павлович
    Крикун Сергій Павлович 6 месяцев назад

    Юрист, г. Днепр, 30 лет опыта

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

    "Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

    1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

    1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);...

    Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

    1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові...

    Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

    1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом...

    Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні...

    2. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням...

    Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов'язанні...

    2. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні...

    Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові

    1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.";

    "Стаття 257. Загальна позовна давність

    1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки...

    Стаття 261. Початок перебігу позовної давності

    1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила...

    Стаття 262. Позовна давність у разі замін сторін у зобов'язанні

    1. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

    ---

    Доброго вечора, пані Лоло! По-перше, при, після відступлення банком до колекторської компанії права вимоги за Вашим кредитним договором, банк був зобов'язаний направити Вам повідомлення про відступлення права вимоги, про заміну кредитора від банку до цієї компанії. Якщо Ви такого повідомлення не отримували, маєте право відмови у задоволенні вимог колектроської компанії - це настання ризику несприятливих наслідків для компанії. По-друге, від первісного до нового кредитора вимоги до боржника підлягають до передачі в обсязі, що існували на момент переходу (передачі) прав. Іншими словами, мова може йти виключно про суму грошового боргу за цим кредитним договором, без права застосування цього кредитного договору (нарахування штрафних санкцій та/або процентів за договором. По-третє, для колектроської компанії діє (діяв, але підлягає до застосування) 3-річний строк позовної давності за кредитним договором, тобто початок перебігу якого витікає з кредитного договору.

    Корнійчук Євген Іванович

    Доброго дня. Ось вам алгоритм дій, для вашого захзисту.

    Правило 1. Коллекторы угрожают: как действовать

    По поводу разговора с коллекторами — правильный лишь один вариант действий: как только вы взяли телефонную трубку и услышали коллектора, ничего вообще ему не говорите и не доказывайте, а просто сбрасывайте звонок и номер телефона отправляйте в черный список.

    Все равно вы коллектору ничего не докажете — хоть вы правы, хоть нет. Это примерно, как доказывать что-либо работу. Это специально обученные люди.

    Как сделать так, чтобы мне не звонили? — Фактически, никак. Они все равно будут звонить, а поэтому вспоминаем совет — звонки в черный список и ничего не говорить.

    При этом их звонки и даже угрозы никакой силы не имеют. Если вы сами добровольно не соглашаетесь на какие-либо их предложения или даже ультиматумы, то они вообще ничего сделать не могут. Сделать что-то могут только сами кредитные организации после обращения в суд, получения решения суда о взыскании с вас задолженности и обращения в исполнительную службу для ее взыскания. И это довольно длительная процедура, при которой, если вы подойдете к ней правильно и не пустите на самотек, вы сможете либо полностью списать долги, либо частично их уменьшить.

    Коллектор взысканием долгов не имеет права заниматься, этим занимаются исполнители в исполнительных службах, государственные или частные, и исполнители не звонят по телефону и не угрожают.

    Читайте также: 102260% годовых и не только: как война изменила кредиты «до зарплаты»

    Правило 2. Куда жаловаться на коллектора

    Жаловаться на коллектора можно в Национальную комиссию, которая осуществляет государственное регулирование в сфере рынка финансовых услуг, так называемую Нацкомфинуслуг, в НБУ, Службу защиты прав потребителей, Антимонопольный комитет, прокуратуру, полицию и даже в суд.

    Но, как правило, эти действия остаются без результата. Делать это я рекомендую только в исключительных случаях, когда, например, на вас оформили кредит мошенники, к которому вы не имеете никакого отношения. И то, с последующей судебной процедурой. Когда это обычный просроченный долг по кредиту — это малодейственно.

    Что касается жалоб на коллекторов в разные контролирующие органы и полицию, скажу, что, на мой взгляд, — это пустая трата вашего времени и денег. И лучше в таком случае эти время и деньги потратить на разрешение спора в судебном порядке, где вы реально его решите раз и навсегда.

    И да, даже если вам прекратят звонить, это не означает, что долг списан и вопрос решен. Сейчас не звонят, потом снова начнут, а при этом долги и проценты все это время растут.

    Поэтому здесь главное правило: при звонках коллекторов игнорируем, но вопросы с кредитом все равно решаем доступными способами. И желательно, не жалобами.

    Этими способами могут быть: списание долгов по исковой давности через суд, либо расчет и оплата законной суммы процентов и задолженности, а списание остальных, либо оплата задолженности на расчетный счет кредитора.

    Всё зависит от вашей конкретной ситуации.

    Например, если с даты вашего последнего платежа по кредиту прошло более 3 лет либо же срок кредита, либо срок действия карты истек более 3 лет назад, и никакого платежа за последние 3 года по ним не было, то лучше ожидать обращения кредитной организации в суд и списание долга по исковой давности.

    А если вы не отвечаете этим условиям, то вам нужно проконсультироваться с адвокатом, рассчитать сумму вашего основного долга и законный процент. И дальше — либо их оплачивать и через суд пытаться закрыть кредит, либо ждать иска банка в суд и в судебном порядке уменьшать кредитную задолженность.

    Если сумма вашей кредитной задолженности несущественна, иногда легче и дешевле ее оплатить, но на расчетный счет кредитора или исполнительной службы. При этом зафиксировать факт оплаты долга, сохранить документы об этом и закрыть вопрос.

    Ни в коем случае нельзя платить каким-либо коллекторам. Судиться или платить — это нужно решать в индивидуальном порядке, все зависит от суммы долга и многих других параметров.

    Читайте также: Михаил Иващенко: Запуск биржи долгов позволит снизить стоимость кредитов

    Правило 3. Коллектор предложил закрыть долг за частичную оплату: что делать

    Ни в коем случае нельзя платить задолженность на карту коллекторов, которые вам звонят. Историй, когда коллекторы предлагают 50 тыс. грн долга закрыть, если вы заплатите им всего 10 тыс. грн, хватает. Люди часто согласны, а все потому, что хотят простого решения. И даже не подозревают, что, благодаря таким желаниям, попадают в лапы мошенников и недобропорядочных коллекторов, которых часто даже кредиторы и финансируют.

    Они хорошо знают вашу психологию, что вы захотите платить меньше, не захотите связываться с судами, ведь это долго и дорого, и вообще не станете с кем-либо консультироваться по этому вопросу. Поэтому, вы — легкая для них добыча, и с вами можно делать все, что угодно.

    Более того, когда ситуация дойдет до суда и вы предъявите там квитанцию об оплате кредита какому-нибудь коллектору, и суд, и кредитор возразят, что кредитный договор у вас не с этим коллектором, а совсем с другой организацией, на расчетный счет которой никаких оплат не поступало. И по закону они будут правы.

    Итак, разобрались, что платить коллектору на его карту нельзя.А как тогда вести себя, если вы все же решили платить или есть надежда договориться с банком мирно.

    Если вам предлагают списать часть задолженности при уплате вами какой-либо фиксированной суммы, то попросите все это зафиксировать в письменном виде, путем дополнительного соглашения с кредитной организацией, у которой вы брали кредит.

    И это дополнительное соглашение должно быть подписано именно с тем, кто вам давал кредит. Если этот банк или организация уже ликвидировались, или передали право требования вашего кредита другому кредитору, попросите договор передачи прав требования той организации, которая ведет с вами переговоры, и документы об этом.

    И только после того, как увидите все документы и подпишите письменное соглашение о списании части долга по кредиту при условии частичной оплаты, можно производить оплату.

    Квитанции об уплате задолженности по кредиту следует хранить.И если речь идет о полном погашении долга или его последующем списании, требуйте справку об уплате задолженности по кредиту в полном объеме. И сохраните ее.

    Если исполнительное письмо о взыскании с вас долга уже находится в исполнительной службе, то проще оплатить долг на расчетный счет исполнителя и требовать снятия арестов, и закрытия исполнительного производства.

    Правило 4. Никаких личных встреч с коллектором

    Как уже было сказано, у коллекторов нет возможности взимать с вас долги принудительно, описывать ваше имущество или недвижимость. Если вы сами добровольно с этим не соглашаетесь. Принудительно это могут делать только исполнители государственных исполнительных служб или частные исполнители, и они не звонят по телефону и не угрожают. И эти вопросы решаются в судебном порядке.

    При этом, все самые плохие и страшные истории случаются, когда человек под влиянием запугивания соглашается на личную встречу с коллектором. Или сам пускает его в дом, а тот под видом исполнителя начинает описывать имущество и все выносить из дома.

    Помните, что даже сам исполнитель не имеет права к вам входить без вашего желания и постановления суда о принудительном проникновении, которое получить практически невозможно.Потому не приходите на личные встречи с коллекторами в непонятных местах, не впускайте их к себе в дом и вообще не общайтесь с ними.

    Все вопросы следует решать в законном порядке, путем переговоров непосредственно с кредиторами или через суд.

    Пока вы решаете вопросы доступными вам законными способами — правда на вашей стороне. А как только вы дадите коллекторам возможность погрузиться в ваше личное пространство — уже вся власть над вами будет в их руках.


Похожие вопросы


Кодексы Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України