Оформление документов семейного плана

Доброго дня. Наталля!

Просто так залишити дитину у біологічного батька не вийде, треба його занести в свідоцтво про народження. Майбутня мати також може відмовитись забирати дитину з пологового будинку. Тоді це зробить його батько, а мати буде позбавлена батьківських прав. Це процедура непроста, але цілком реальна до виконання.

Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);

ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);

є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);

вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;

засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Хто не може бути позбавлений батьківських прав?

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3. Відповідно ч.2 статті 164 Сімейного кодексу України Не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти,є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.

Порядок позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які не досягли 18 років.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;

звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків (Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx; Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx);

звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Судовий розгляд позовної заяви

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;

закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

органу опіки та піклування;

прокурора;

самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до частини першої статті 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

жорстоко поводяться з дитиною;

є хронічними алкоголіками або наркоманами;

вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Підсудність справи

Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.

Вартість

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Закону України "Про судовий збір" (у 2022 році - 992,4 грн.).

Документи, які подаються до позовної заяви

До позовної заяви додаються:

свідоцтво про народження дитини;

свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);

довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);

акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;

висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;

рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);

відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;

довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини)

судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);

відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;

довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;

пояснення, свідчення;

аудіо-, фото-, відеофайли;

квитанція про сплату судового збору

Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)?

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;

перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);

втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо);

втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Увага! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).

Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для дитини?

I. Позбавлення батьківських прав одного з батьків: дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

II. Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.

Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною?

Згідно статті 168 Сімейного кодексу України , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну заяву про надання їм права на побачення.

Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.

Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?

Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.

Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.

Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього. Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.

Чи можливо відмовитися від дитини?

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Як поновити батьківські права?

Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.

Будуть питання, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю. Охоче на них відповім!

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду.

Шлях усиновлювача:

1. Одержання консультації про усиновлення в службі (управлінні) у справах дітей.

2. Збір документів.

3. Подання до служби (управління) у справах дітей заяви про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та відповідних документів.

4. Обстеження представником служби (управління) у справах дітей умов проживання майбутніх кандидатів в усиновлювачі.

5. Отримання висновку про можливість бути усиновлювачем.

6. Ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені.

7. Отримання направлення для знайомства та встановлення контакту з дитиною.

8. Знайомство та встановлення контакту з дитиною.

9. Подання заяви про усиновлення дитини до служби (управління) у справах дітей.

10. Отримання висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

11. Подання заяви та документів до суду, судове засідання щодо розгляду питання усиновлення.

12. Отримання рішення суду про усиновлення дитини.

13. Оформлення нового свідоцтва про народження дитини в органах РАЦСу за місцем реєстрації народження дитини.

14. Передача дитини усиновлювачам.

Здійснення працівниками служби (управління) у справах дітей контролю за умовами проживання і виховання усиновленої дитини (щорічно протягом перших трьох років, в подальшому – один раз на три роки).

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік в кандидати в усиновлювачі до служби (управління) у справах дітей за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, каб. 179, (прийомний день – середа з 14.00 до 17.00), тел. 236-30-35. У разі, коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (2 копії на кожного заявника + оригінал);

Копія свідоцтва про шлюб (2 копії + оригінал);

Довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної фіскальної служби (1 копія на кожного заявника + оригінал);

Висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою (1 копія на кожного заявника + оригінал);

Засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя) - 1 копія + оригінал;

Повна довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання (1 копія + оригінал);

Копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (2 копії + оригінал);

Довідка про проходження курсу підготовки з питань усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі, коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається. (1 копія + оригінал).

У разі усиновлення дитини одним з подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані усі зазначені документи. Витребування інших документів у заявника не допускається.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини, для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються такі документи:

Копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (2 копії на кожного заявника + оригінал);

Копія свідоцтва про шлюб (2 копії + оригінал);

Довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної фіскальної служби (1 копія на кожного заявника + оригінал) - за вимогою суду;

Висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою (1 копія на кожного заявника + оригінал);

Повна довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання (1 копія + оригінал);

Копія свідоцтва про народження дитини (2 копії + оригінал);

Письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя (1 копія + оригінал);

Документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть, або довідка про смерть, видана органомо РАЦС, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвістно відсутнім, довідка з органу РАЦС щодо запису відомостей про батька дитини тощо) - 2 копії + оригінал;

Довідка (висновок) про стан здоров'я дитини (1 копія + оригінал) - за вимогою суду.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані усі зазначені документи. Витребування інших документів у заявника не допускається.

Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством

Після подання документів служба (управління) у справах дітей протягом 10 днів:

перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;

проводить бесіду з заявниками, роз’яснює їм права та обов’язки кандидатів в усиновлювачі, усиновлювачів, правові наслідки усиновленення, порядок здійснення контролю за умовами проживання усиновлених дітей;

відвідує заявників за місцем їх проживання та складає акт обстеження житлово-побутових умов;

розглядає можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок;

у разі позитивного рішення ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі та видає їм висновок про можливість бути усиновлювачами.

Дитина чекає на Вас!

Інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, можна отримати у службі (управлінні) у справах дітей та на сайті Міністерства соціальної політики України.

Кандидатам в усиновлювачі надаються такі відомості про дитину:

ім’я, вік, стать;

стан здоров’я;

правові підстави для усиновлення;

форма влаштування;

відомості про наявність або відсутність братів, сестер;

демонструється фотокартка дитини.

Знайомство та встановлення контакту з дитиною здійснюється за направленням служби (управління) у справах дітей. Якщо протягом строку дії направлення кандидат не подав до служби у справах дітей заяву про усиновлення дитини вважається, що він відмовився від її усиновлення.

Строк дії направлення 10 робочих днів, у разі необхідності він може бути продовжений за заявою кандидата, але не більше ніж на 10 робочих днів.

Кандидат в усиновлювачі має право:

ознайомитися з особовою справою медичною карткою дитини в закладі, де вона перебуває;

провести додаткове медичне обстеження дитини у державному або комунальному закладі охорони здоров’я;

відвідувати дитину за місцем її перебування щодня протягом строку дії направлення та спілкуватися з нею у час, визначений керівником закладу, прийомними-батьками, батьками-вихователями, опікунами, піклувальниками дитини, але не менш як три години на день;

продовжувати щоденне спілкування з дитиною після встановлення контакту та подання до служби (управління) у справах дітей заяви про бажання її усиновити.

Усиновлювач зобов’язаний:

особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;

надавати можливість представникам служби (управління) у справах дітей здійснювати нагляд за умовами проживання і виховання дитини;

повідомляти службу (управління) у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини про зміну місця проживання.

Підготовка документів для подання до суду

Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби (управління) у справах дітей за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, каб. 179, (прийомний день – середа з 14.00 до 17.00), тел. 236-30-35 із заявою про бажання її усиновити.

Служба (управління) у справах дітей на підставі заяви кандидатів в усиновлювачі та пакету документів протягом 10 робочих днів готує висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.Якщо кандидати в усиновлювачі протягом місяця не забрали висновок, або протягом 30 діб після його отримання, не подали заяву до суду про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від її усиновлення.

Державні гарантії при усиновленні дитини

Усиновлена дитина зберігає право на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Особа, яка усиновила дитину, має право:

на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини. При усиновленні двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;

на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років);

на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

Як хочете порадитись зі мною персонально, натискайте кнопку "звернутись" біля мого профілю.

Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.

Вітаю.

Дуже дивне питання, а як же мати дитини? Вона має точно такі права на дитину, як і батько, а тому стати повноцінним

Аби дитини була на рівних права зарахована до іншої сім'ї, потрібно позбавляти батьківських прав мати дитини, або вона сама має відмовитись від дитини одразу після народження.

Успіхів.