Алименты на мать ухаживающую за ребенком

Доброго дня, Марина!

Стаття 84 Сімейного кодексу України* передбачає, що жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання, допоки спільній молодшій дитині подружжя не виповниться 3 роки. Те ж саме стосується і ситуації, якщо жінка на момент розлучення була вагітною.І хоча чинним законодавством заборонене розірвання шлюбу за наявності дітей у віці до 1 року або за вагітності дружини, в житті дуже часто трапляються випадки, коли чоловік просто йде з сім’ї без офіційного розлучення. Або ж пара «розходиться» за обопільним бажанням чи за рішенням самої жінки.

Тому для захисту матерів та дітей у таких ситуаціях як раз і служить зазначена стаття Сімейного кодексу України.

Водночас варто відмітити, що при подачі до суду позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дружини жінка повинна надати суду докази платоспроможності чоловіка і докази того, що дитина проживає саме з нею.Аналіз норм статей 75 і 76 Сімейного кодексу України* дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов’язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені лише за наявності юридичних складових – сукупності певних умов, а саме:

• перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу;
• непрацездатність одного з членів подружжя;
• потреба в матеріальній допомозі;
• нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення.

Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

*Стаття 84 Сімейного кодексу України. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

*Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання

1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

4. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

5. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв’язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом.{Частина п’ята статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020}

6. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв’язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.

*Стаття 76. Право на утримання після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

2. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

3. Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п’ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років.

4. Якщо у зв’язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім’ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв’язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.

У разі виникнення уточнюючих питань, зверніться до мене персонально, натиснувши кнопку "звернутись" біля мого фото.

Якщо ж консультація задовільнила Вас, активуйте сіру галочку та залиште відгук на знак подяки.