Чи може суд обох водіїв -учасників дтп визнати невинними?

Вітаю!

Так, трапляються випадки, коли обидва водія можуть бути НЕВИННИМИ. Такі випадки нечасто, але все ж бувають в практиці.

У ТАКОМУ ВИПАДКУ, Відповідно до пункту 32.1 статті 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодовується збиток, заподіяний при експлуатації транспортного засобу, в зв’язку з заподіянням якого не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону.

Однією з підстав для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність вини в заподіянні шкоди.

Таким чином, якщо щодо двох учасників ДТП були винесені постанови про звільнення їх від адміністративної відповідальності в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, і такі постанови вступили в законну силу, то підстав для відшкодування шкоди, в тому числі і з боку страхової компанії - немає.

Інша справа, якщо один з учасників був звільнений від адміністративної відповідальності, а щодо другого не склали протокол про адміністративне правопорушення. Тоді, необхідно звертатися в поліцію і вирішувати питання про оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з подальшою їх передачею до суду.

Всього доброго! Сподіваюсь, що консультація була корисною. Якщо є додаткові питання, звертайтесь індивідуально, натиснувши кнопку «Звернутися»!

Добрий день, Ірина!

Якщо одному з обох учасників ДТП спричинена шкода, то в цьому обов'язково винен один з учасників ДТП, обидва або третя особа.

Так, може бути обоюдна вина учасників ДТП, вина одного з учасників ДТП або вина третьої особи.

Але так щоб обидва були визнані невинними, як і не існує третя особа яка могла бути винна в ДТП та справи відносно обох були закриті за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не повинно бути, хоч і все ж таки іноді трапляється в судовій практиці, це може свідчити по неналежний розгляд справи судом.

Ви як потерпілий у справі іншого учасника ДТП, маєте право подавати клопотання, документи, будь-які докази (статті 251, 269 Кодексу України про адміністративні правопорушення):

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text

Рекомендую Вам, якщо Ви ще не подали, не подали, то подати до суду по справі іншого учасника ДТП постанову суду про закриття відносно Вам справи, як доказ для приєднання до справи, який підтверджує не причетність Вас до скоєння адміністративного правопорушення та відповідно причетність до адміністративного правопорушення іншого учасника ДТП.

Ви маєте право подати апеляційну скаргу.

Відшкодування шкоди вирішується за домовленістю, через страхову компанію, або у разі спору в судовому порядку.

У разі наявності запитань звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

Всього доброго!

Вітаю!

Суди, якими здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення встановлюють лише наявність або ж відсутність вини особи у спричиненні ДТП, не встановлюючи її ступеня у разі обопільної вини. Встановлення ж ступеня вини у таких випадках здійснюється в порядку цивільного судочинства (вирішується відсоток провини кожного з водіїв).

Не завжди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) є лише одна особа. Досить часто винуватцями ДТП визнають декількох осіб. У таких випадках зазвичай говорять, що в таких осіб обопільна вина у спричиненні ДТП, та всі наслідки, які настають після спричинення ДТП стосуються всіх осіб винних в ДТП.

Слід зауважити, що в законодавстві не наведено визначення поняття «обопільна вина». На практиці цей термін використовують у випадках коли у спричиненні ДТП винні декілька учасників ДТП.За наявності такої обопільної вини на практиці виникає досить багато проблемних питань.

Першою з таких проблем є все ж таки сам факт наявності в учасників ДТП обопільної вини у спричиненні ДТП. Попереднє встановлення факту обопільної вини учасників ДТП здійснюється правоохоронними органами, якими здійснюється фіксація та оформлення факту ДТП. Особливу увагу потрібно звернути на словосполучення «попереднє встановлення факту обопільної вини», оскільки встановлення наявності або відсутності в учасників ДТП вини у спричиненні будь-якого ДТП здійснюється виключно в судовому порядку, самими ж працівниками правоохоронних органів, якими здійснювалась фіксація ДТП, наявність, відсутність або ж ступінь вини у спричиненні ДТП не встановлюється.А тому, якщо представники правоохоронних органів говорять про те, що у спричиненні ДТП у обопільна вина декількох учасників ДТП, насправді ж це не завжди може бути так.

Досить частим є випадки, коли працівники правоохоронних органів, які прибули на місце ДТП для його оформлення, якщо вони бачать, що оформлення ДТП, та безпосередньо встановлення винуватця ДТП буде досить складним, не бажаючи займатись з’ясуванням хто саме з декількох учасників ДТП спричинив таке ДТП можуть притягнути до відповідальності декількох учасників ДТП. Якщо Ви вважаєте, що винним у спричиненні ДТП є інша особа, а Вас притягують до адміністративної відповідальності безпідставно, то в таких випадках в протоколі про адміністративне правопорушення у спеціально відведеній для цього графі слід зазначити, що ви не згодні з зазначеними відомостями, та в подальшому оскаржувати такий протокол про адміністративне правопорушення. Для того аби успішно захистити свої права слід здійснити щонайменше фото- та відеофіксацію місця ДТП та залучити по можливості свідків, які підтвердили б ваші показання. Не слід забувати також і про можливість запису факту настання ДТП міськими камерами, якщо такі були встановлені на місці ДТП.

Оформлення факту ДТП, у випадку можливої обопільної вини учасників ДТП здійснюється в аналогічному порядку, що і у випадках можливої вини лише однієї особи, за виключенням одного:

протокол про вчинення адміністративного правопорушення та відповідне притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється щодо декількох учасників ДТП,

які можуть бути причетні до настання ДТП.

Другою проблемою з якою Ви можете зіткнутись у таких випадках – це отримання відшкодування за заподіяну шкоду. С першого погляду здається, що все досить просто та між собою можна домовитись, що кожний самостійно ремонтує свій автомобіль. Але не завжди все так просто, особливо коли це стосується отримання страхового відшкодування.

Спочатку звернемо увагу на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.Зазвичай люди вважають, що в таких випадках страхове відшкодування не виплачується, а страхові компанії, користуючись цим, відмовляють у виплаті страхового відшкодування.Проте таке твердження є хибним, і страхове відшкодування у таких випадках все ж таки виплачується. З суті цього виду страхування випливає, що страхове відшкодування потерпілій особі виплачується у разі якщо в результаті ДТП у винуватця (винуватців) ДТП, виникає зобов’язання з відшкодування заподіяної ними шкоди, тобто існують підстави для притягнення таких осіб до цивільно-правової відповідальності.

Як же бути, якщо потерпілий в результаті ДТП є ще і одним із винуватців ДТП? В таких випадках слід мати на увазі, що Ви можете розраховувати на страхове відшкодування, розмір якого залежить від процентного співвідношення Вашої вини у заподіянні шкоди. Наприклад, якщо винуватцями ДТП є дві особи, та судом визначено, що інший співучасник ДТП винний у спричиненні ДТП на 60%, а Ви відповідно на 40%, то якщо взяти загальний розмір збитків понесений Вами в результаті ДТП за 100%, то відповідно Ви отримаєте відшкодування у розмірі 60% від розміру понесених Вами збитків.

Знову ж таки, на теорії все досить просто. На практиці ж, можуть виникати ситуації, що ускладнюють процес отримання страхового відшкодування.Так, не визначення судом ступеня вини кожного із водіїв у спричиненні ДТП, може бути причиною того, що страхова компанія має право затримати виплату страхового відшкодування до встановлення ступеня вини кожного з учасників ДТП. Інколи страхові компанії можуть все ж таки взяти за основу співвідношення вини 50% на 50% без встановлення такого співвідношення в суді. Проте, страхова компанія може і не піти Вам на зустріч, та не здійснити виплати страхового відшкодування поки не буде здійснено встановлення судом такого співвідношення.

Суди, якими здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення встановлюють лише наявність або ж відсутність вини особи у спричиненні ДТП,

не встановлюючи її ступеня у разі обопільної вини. Встановлення ж ступеня вини у таких випадках здійснюється в порядку цивільного судочинства. Як показує практика суди можуть визначити співвідношення як 50% на 50% так і можуть покласти більшість вини на когось із співучасників ДТП. Але знову ж таки, звертаючись до судової практики вбачається, що існує можливість оспорити встановлену судом ступінь вини учасника ДТП.

З отриманням страхового відшкодування по Каско теж виникають певні складнощі, і в першу чергу це пов’язано з самим Договором Каско. Так, якщо Договором Каско передбачено покриття збитків, які виникли в результаті порушення Правил Дорожнього руху (оскільки вина обопільна, а тому обидва учасники ДТП допустили порушення Правил Дорожнього руху) то страхова виплатить страхове відшкодування в межах понесених збитків. Якщо Договором передбачено, що збитки які виникли в результаті порушення Правил Дорожнього руху виключаються зі страхового покриття, то відповідно страхового відшкодування не варто очікувати. В таких випадках відшкодування збитків здійснюється страховою компанією іншого учасника ДТП, але вже в межах вини свого клієнта.

У разі, якщо понесені збитки, з урахуванням ступеня вини перевищують ліміт відшкодування по обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності, а Договір Каско відсутній, то відповідно відшкодування збитків непокритих полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності проводиться за рахунок іншого учасника ДТП, але виключно в межах різниці між розміром виплаченого страхового відшкодування та розміром понесених збитків в результаті ДТП, з урахуванням Вашого ступеня вини у спричиненні ДТП.

Третьою проблемою, яка може настигнути учасника ДТП при обопільній вині це регресна вимога страхової компанії, іншого учасника ДТП, за умови, що у нього був укладений Договір Каско, або ж вимога іншого учасника (учасників ДТП), щодо відшкодування понесених збитків в результаті ДТП, у разі, якщо виплаченого страхового відшкодування недостатньо для покриття понесених збитків з урахуванням ступеня вини інших учасників ДТП. Проте в даному випадку проблемою буде не сама регресна вимога, а швидше розмір такої вимоги. Розмір такої регресної вимоги в будь якому разі не має перевищувати розміру ступеня вини в спричиненні ДТП особи до якої звертаються з регресною вимогою. У разі, якщо такої пропорції не дотримано, така вимога страхової компанії підлягає оскарженню. У випадках звернення інших учасників ДТП щодо відшкодування понесених збитків в результаті ДТП, у разі, якщо виплаченого страхового відшкодування недостатньо для покриття понесених збитків з урахуванням ступеня вини інших учасників ДТП, розмір таких вимог не має перевищувати розміру різниці між сумою виплаченого страхового відшкодування та розміром понесених збитків з урахуванням ступеню вини таких осіб у настанні ДТП.

Добрий день, Ірина!

Винний в таких випадках обов'язково є. Інша справа, коли винні обидва водії (напевно, Ви мали на увазі саме такий варіант, якого очікуєте?). Тоді питання відшкодування збитків у страхових компаній може відбуватись перехрестно, або шляхом врахування/поглинання збитків у обох водіїв. Найкраща стратегія в таких випадках - це напад. Звичайно, коли є правові та доказові аргументи, які можна використати в суді.

Судовий розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення для даної категорії справ складає 3 місяці.

Якщо Ви є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістка Вам вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За результатами розгляду справи судом приймається постанова про накладення адміністративного стягнення (штрафу або позбавлення водійських прав) на винну особу або ж про закриття справи.

Пам’ятайте, що постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в апеляційному суді, рішення якого є остаточним і оскарженню не підлягає. Тому захист Ваших прав в суді є важливим і краще здійснювати захист за допомогою відповідного фахівця!

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення:

А) Штраф повинен бути сплачений протягом 15 днів з дня набрання законної сили постановою суду через банк. Для цього Вам потрібно через тиждень після судового розгляду забрати копію постанови суду з «мокрою» печаткою в канцелярії. Коли заплатите штраф, то зверніться в підрозділ ПП, де зберігається Ваше тимчасово вилучене посвідчення водія. Надайте копію постанови суду, копію квитанції про сплату штрафу та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Після цього Вам віддадуть посвідчення водія.

Вам варто ознайомитись з практикою Верховного суду з того приводу:

Питання відшкодування шкоди за наслідками ДТП, особливо, коли то пов'язане зі страховими компаніями, було і залишається доволі актуальним і... складним. На жаль, ні страхові компанії, ні самі винуватці не дуже часто бажають добровільно та в повному обсязі задовольнити вимоги потерпілого і доводиться усі суперечки вирішувати в суді. Одна з основних проблем з відшкодування шкоди потерпілому виникає у випадку неплатоспроможності страховика винуватця. Практика з цього питання за останні вісім-десять років доволі кардинально змінювалася і нещодавно Велика Палата Верховного Суду вкотре зробила те ж саме та прийшла до протилежного висновку, який був пануючи останні три роки в судовій практиці.

Почну спочатку з самої проблеми. На страховому ринку доволі часто можна зустріти страхові компанії, які не хочуть грати «в довгострокову», а хочуть отримати швидкі гроші. Як правило, вони продають свої страховки з величезними знижками і коли назбирають певну суму коштів, то такі активи вони виводять, а компанію залишають зі своїми зобов’язаннями напризволяще. Виникає ситуація за якої потерпілий не може стягнути кошти з страхової компанії, бо вона уже фактично «мертва» і тоді залишається лише звертатися до безпосереднього винуватця. Винуватець зі свого боку не хоче платити, так як він застрахував свою відповідальність і вказує потерпілому на свою страхову компанію та не розумію чому він повинен платити, а не страховик. На фоні такого конфлікту сторони йдуть в суд вирішувати свої суперечки. У цьому й криється суть проблеми. Так, судам потрібно прийняти рішення чи може потерпілий стягнути з винуватця шкоду в обхід страхової компанії, чи спочатку повинен отримати відшкодування з страховика, а потім вже розбиратися з потерпілим щодо залишкової суми боргу.

Мабуть, першим документом, який врегульовував дане питання була постанова ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». Положення п. 16 даної постанови зводилися до того, що кожен водій транспортного засобу повинен мати поліс обов’язкового страхування і якщо є такий поліс, то суд повинен за заявою позивача залучити до участі у справі страхову компанію, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винуватця. При цьому суд наголосив, що «Непред’явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдання шкоди у відповідному розмірі».

Що ж стосується відповідальності безпосереднього винуватця, то вищезазначений пункт наголошує на тому, що суд повинен був перевірити виконання двох умов: 1) наявність згоди винуватця самостійно відшкодувати шкоду (якщо такої не було, то виплату повинен був здійснити страховик); 2) винуватець виконав покладений на нього обов’язок щодо письмового повідомлення страховика про настання страхового випадку протягом трьох робочих днів. У випадку відсутності такого повідомлення шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Даним положенням дуже часто користувалися страхові компанії за суброгаційними позовними заявами, коли мали право вимоги до «мертвої» страхової, але хотіли отримати відшкодування за кошти винуватця. Вдавалося їм це з поперемінним успіхом.

Проте, усе змінилося на початку 2016 року, коли Верховний суд України розглянув справу № 6-2808цс15 та у своїй постанові від 20.01.2016 року прийшов до наступних висновків: «Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов’язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов’язками страховика як сторони договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності».

На мою думку це був прогресивний висновок суду, який дав змогу потерпілим не чекати роками отримання страхового відшкодування після банкрутства страховика з фондів МТСБУ, а захистити своє право та інтереси за рахунок безпосереднього винуватця. З іншого боку всім водія доводилося думати про те де ж застрахувати своє авто та не укладати сумнівні договори страхування з надвеликими знижками.

Вищезазначений правовий висновок був неодноразово підтриманий Верховним судом України і в інших справах, наприклад, у постановах: № 6-725цс16 від 14.08.2016 року; № 756/12292/14-ц від 26.10.2016 року; № 760/25782/14-ц від 21.12.2016 року.

Більше того, новостворений Верховний Суд підтримувався такої позиції, яка зазначена у постановах: № 553/219/16-ц від 06.02.2018 року; № 760/4117/16-ц від 07.02.2018 року; № 344/7069/15-ц від 14.02.2018 року; № 344/10730/15-ц від 14.02.2018 року; № 642/9163/15 від 19.02.2018 року; № 296/9478/13-ц від 12.03.2018 року; № 910/7496/17 від 15.03.2018 року; № № 296/587/17 від 28.03.2018 року; № 761/30666/16-ц від 12.04.2018 року; № 753/13595/15-ц від 18.04.2018 року;№ 678/20/16-ц від 25.04.2018 року; № 910/9029/17 від 27.04.2018 року; № 352/2740/14-ц від 02.05.2018 року; № 381/394/17 від 30.05.2018 року; № 541/3258/15-ц від 13.06.2018 року; № 761/34627/16-ц від 27.06.2018 року; № 750/9590/16-ц від 02.07.2018 року.

З даної великої кількості справ можна прийти до висновку, що практика Верховного суду України, з даного питання відшкодування шкоди, продовжує своє існування і в межах нового Верховного Суду.

Проте, судова практика знову змінилася завдяки Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц. У даному рішенні Верховний Суд відступив від правового висновку зазначеного у постанові Верховного суду України від 23.12.2015 року у справі № 6-2587цс15, де було зазначено, що страховик при подачі суброгаційного позову має право на власний розсуд визначити до кого заявити свої вимоги – до винуватця або до страховика його цивільно-правової відповідальності. Через те, що дана справа фактично стосується вимоги потерпілої особи, яка була набута страховою після виплати відшкодування, то справа буде актуальною і для спорів самих потерпілих з винуватцями. У своїй постанові від 04.07.2018 року суд прийшов до наступних висновків:

– Стаття 38 Закону України «Про обов’язкове страхування…» та стаття 1191 ЦК України регулюють регресні зобов’язання (зобов’язання, які виникають у страховика цивільно-правової відповідальності та його страхувальника (винуватця)), а стаття 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України регулюють суброганційні зобов’язання, які виникають у страховика за договором добровільного страхування майна (КАСКО) та винною особою у настанні дорожньо-транспортної пригоди (п. 31-35 Постанови);

– Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов’язкове страхування…» обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (п. 36 Постанови) а тому покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (п. 37 Постанови).

У результаті суд вирішив відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (п. 62 Постанови).

Що стосується самого винуватця, то суд зазначив наступне: «Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)»(п. 71 Постанови).

Таким чином, судова практика знову повернеться до того, що було до 2016 року, коли суди направляли потерпілих до страховиків цивільно-правової відповідальності та вказували, що у межах ліміту відповідальності страховика не можна відшкодовувати шкоду за рахунок потерпілого. Як на мене, даний висновок не узгоджується з цілями самого Закону України «Про обов’язкове страхування…», адже основним його завданням в першу чергу є відшкодування шкоди завдану потерпілим, а потім вже захист майнових інтересів страхувальників. При цьому такий висновок суду ставить на перше місце інтереси саме винуватців, а не потерпілих.

Доброго дня Ірина!

Скоріше один із двох учасників буде визнаний винним, і скоріше в цьому зіграє вирішальне значення висновок автотехнічного експерта, саме він і встановить хто із учасників ДТП з технічної точки зору порушив ПДД.

Також, ймовірно це може бути і третя особа з чиєї вини трапилось ДТП, наприклад незадовільний стан дорожнього покриття (орган управління, такий як Державна служба автомобільних доріг України) внаслідок чого могло трапитись Ваше ДТП (такий розвиток подій дуже малоймовірний але не виключений)! Все буде зазначено у висновку автотехнічної експертизи!

Щодо Вашого випадку, Ви повинні як потерпіла сторона подати до того суду, де розглядаєтся інший адмін матеріал по відношенню іншого водія учасника Вашего ДТП копію Вашої постанови, для того щоби суду який розглядає цей матеріал, щодо іншого водія було відомо про це рішення. Тоді Ваша постанова обов'язково буде врахована іншим судом при розгляді питання щодо притягнення іншого водія учасника Вашого ДТП до адміністративної відповідальності або його звільнення. Крім того, Ви могли поставити власні питання на автотехнічну експертизу, які вважали за доцільне.

З повагою адвокат Царьов Роман Валерійович.

Доброго дня!

Не завжди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди (надалі – ДТП) є лише одна особа. Досить часто винуватцями ДТП визнають декількох осіб. У таких випадках зазвичай говорять, що в таких осіб обопільна вина у спричиненні ДТП, та всі наслідки, які настають після спричинення ДТП стосуються всіх осіб винних в ДТП.

Слід зауважити, що в законодавстві не наведено визначення поняття «обопільна вина». На практиці цей термін використовують у випадках коли у спричиненні ДТП винні декілька учасників ДТП.За наявності такої обопільної вини на практиці виникає досить багато проблемних питань.

Першою з таких проблем є все ж таки сам факт наявності в учасників ДТП обопільної вини у спричиненні ДТП. Попереднє встановлення факту обопільної вини учасників ДТП здійснюється правоохоронними органами, якими здійснюється фіксація та оформлення факту ДТП. Особливу увагу потрібно звернути на словосполучення «попереднє встановлення факту обопільної вини», оскільки встановлення наявності або відсутності в учасників ДТП вини у спричиненні будь-якого ДТП здійснюється виключно в судовому порядку, самими ж працівниками правоохоронних органів, якими здійснювалась фіксація ДТП, наявність, відсутність або ж ступінь вини у спричиненні ДТП не встановлюється.А тому, якщо представники правоохоронних органів говорять про те, що у спричиненні ДТП у обопільна вина декількох учасників ДТП, насправді ж це не завжди може бути так.

Досить частим є випадки, коли працівники правоохоронних органів, які прибули на місце ДТП для його оформлення, якщо вони бачать, що оформлення ДТП, та безпосередньо встановлення винуватця ДТП буде досить складним, не бажаючи займатись з’ясуванням хто саме з декількох учасників ДТП спричинив таке ДТП можуть притягнути до відповідальності декількох учасників ДТП. Якщо Ви вважаєте, що винним у спричиненні ДТП є інша особа, а Вас притягують до адміністративної відповідальності безпідставно, то в таких випадках в протоколі про адміністративне правопорушення у спеціально відведеній для цього графі слід зазначити, що ви не згодні з зазначеними відомостями, та в подальшому оскаржувати такий протокол про адміністративне правопорушення. Для того аби успішно захистити свої права слід здійснити щонайменше фото- та відеофіксацію місця ДТП та залучити по можливості свідків, які підтвердили б ваші показання. Не слід забувати також і про можливість запису факту настання ДТП міськими камерами, якщо такі були встановлені на місці ДТП.

Оформлення факту ДТП, у випадку можливої обопільної вини учасників ДТП здійснюється в аналогічному порядку, що і у випадках можливої вини лише однієї особи, за виключенням одного:

протокол про вчинення адміністративного правопорушення та відповідне притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється щодо декількох учасників ДТП

В залежності від висновків експертизи ,яку вніціюють сторони ,або суд , буде визначено конкретну винну особу у ДТП.

Надалі рішення можна оскаржити в апеляційному суді.

Збитки відшкодовує страхова , а у разі не згоди сторін, в межах 3 років подається окремий позов і гроші за збитки стягуються і потім , примусово стягуються органом ДВС згідно рішення суду на Вашу користь -забезпечення виконання рішення суду називається.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго Дня

Щодо Вашого питання

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Так, відповідно до статті ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Положення ч. 2 ст. 1188 ЦК застосовуються у випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Тобто володільці цих джерел, які спільно завдали шкоди, несуть солідарну відповідальність незалежно від своєї вини.

Підставами звільнення володільців джерел підвищеної небезпеки від обов´язку відшкодувати завдану шкоду іншим особам можуть бути дія непереборної сили або умисел самого потерпілого (ст. 1187 ЦК). Також при покладенні відповідальності на володільців джерел враховуються груба необережність самого потерпілого та матеріальне становище заподіювача шкоди — фізичної особи (ст. 1193 ЦК).

Також зазначу, що не варто розраховувати на швидкий розгляд справи, та скоріше за все іншу сторону визнають винним у порушені ПДР, що вирішить порядок відшкодування шкоди страховою, а також не позбавить вас права позиватися до іншої сторони про відшкодування завданої шкоди в результаті ДТП, у порядку цивільного судочинства.

Успіхів

Кодекс України про адмінстративні правопорушення(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10):

"Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення...

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.".

Цивільний процесуальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15):

"Стаття 82. Підстави звільнення від доказування...

4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду...

Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі

1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:...

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;...".

Доброго дня, Ірино!

По-перше, оскільки має місце постанови суду з підстав Вашого ДТП, то другого судового провадження не мало, як я вважаю, бути - суд мав відмовити у відкритті провадження як у справі міє тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

По-друге, обставини, встановлені рішенням суду не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи, тобто щодо Вашої невинуватості у ДТП.

Доброго дня, Ірина!

Якщо це дві справи в окремому провадженні (що вже дивно для справ такої категорії), то такая ситуація можлива.

Вам варто їх обєднати в одне провадження. Та перевірити вимоги по суті позову.

Звертайтесь.

Доброго дня, Ірино!

У мене таке запитання,якщо суд його також виправдає, як і мене, то кожен тоді сам ремонтуватиме своє авто? - у такому випадку за відшкодуванням шкоди завданої вашому авто внаслідок ДТП, як страховому випадку, потрібно звертатися до страхової компанії. Так, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування із відомостями та додатками, передбаченими статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У цій заяві має міститися:

• найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
• прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
• зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
• інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
• підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

• паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
• документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
• довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
• документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
• свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
• документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
• документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
• відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У відповідності до статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування, про що протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення, та здійснити виплату. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У відповідності до пункту 7 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

Якщо буде потрібна моя допомога, звертайтеся через кнопку зеленого кольору "Звернутися".

При зверненні вказуйте свою е-пошту, по якій з Вами можна зв'язатися.

ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!