Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

16 вересня 2021, питання №48985 100₴

Как решить вопрос просроченных кредитов

Добрый день, вопрос кредитования.Просроченый кредит (кредиты) в не банковской кредитной компании (мини кредиты). При просрочке в полтора месяца договор продан коллекторам и требование, при взятом вначале кредите (пример) в 2500грн., спустя полтора месяца выплатить 6110грн. На сколько можно доверять такой информации и можно ли уменьшить % который за полтора месяца более чем в 2 раза превышает сумму выданную изначально? Готова сотрудничать. Связь-почта,Вайбер +380957335042

Відповіді юристів (8)

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%
    Карпенко Андрей Владимирович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    Добрый вечер!

    При оформлении кредита в любой финансовой организации заемщик подписывает специальный договор, в котором четко прописана процедура возврата средств. В кредитном соглашении указаны конкретные даты, когда человек должен вернуть свой долг. Если условия договора нарушаются из-за того, что заемщик вовремя не оплатил часть кредита, он переходит в статус просроченного.

    В большинстве случаев нарушение условий договора становится причиной увеличения суммы долга. Чтобы не усугубить ситуацию до предела и не испортить собственную кредитную историю, заемщик может заблаговременно обратиться в свою МФО с просьбой оформить реструктуризацию долга.

    МФО не волнуют ваши семейные или другие проблемы, они коммерческая организация, основная цель которой – это заработать деньги. Законодательство не дает никаких поблажек человеку, у которого временно возникли финансовые трудности.

    Реструктуризация долга – это опция корректировки условий кредитования. Данная услуга может помочь заемщику решить сразу несколько проблем. Благодаря опции реструктуризации долга можно: изменить сроки и сумму задолженности, списать ее часть, на некоторое время перенести дату оплаты взносов, а также уменьшить сумму ежемесячных платежей. Реструктуризация долга смежна с услугой рефинансирования – оформление нового займа для погашения предыдущей задолженности с учетом всех просрочек.

    Для оформления реструктуризации долга в любой микрофинансовой организации заемщику необходимо будет оформить заявление. В нем обязательно должна содержаться информация об организации, предоставляющей кредит, данные о заемщике (ФИО, адрес, паспортные данные); причины отсутствия своевременной уплаты долга и предложения, какими способами можно решить сложившуюся ситуацию.

    Что нужно для реструктуризации кредита?

    МФО лояльно подходят к решению долговых проблем заемщиков. Им не нужно, как в банке, предоставлять справки о доходах, подтверждение наличия жилья и выписки по счетам, однако для получения реструктуризации необходимо доказать МФО невозможность уплаты долга в тех суммах, которые требуются.

    Какие документы нужны для реструктуризации?

    Микрофинансовой компании необходимо предоставить:

    Заявление на реструктуризацию.

    Данное заявление в обязательном порядке должно содержать:

    – наименование юридического лица, предоставившего кредит и ФИО директора (информацию можно получить из реквизитов кредитного договора, или с сайта кредитора)

    – ФИО заемщика;

    – адрес фактического проживания заемщика;

    – форму обращения – «Заявление»;

    – непосредственно обращение к кредитору с объяснением причины невозврата долга и предложением урегулирования вопроса погашения кредита;

    – дату составления документа;

    – подпись заемщика.

    Документы, свидетельствующие о сложных жизненных обстоятельствах, которые помешали вовремя выполнить обязательства:

    – листок нетрудоспособности (так называемая «справка из больницы»);

    – выписка из медицинской карточки заемщика;

    – документы, свидетельствующие о болезни / смерти близкого человека;

    – копия трудовой книжки с записью об увольнении;

    – копии кассовых чеков, подтверждающих существенные суммы расходов на лечение, или реабилитацию;

    – любые другие документы, свидетельствующие о понесенных непредвиденных расходах, которые не позволили вовремя оплатить кредит.

    Как подать на реструктуризацию кредита?

    Существует 2 варианта обращения к микрофинансовой компании за реструктуризацией:

    – устное (по телефону)

    – письменное (с отправкой документов письмом).

    Преимуществом первого способа является скорость коммуникации и возможность оперативно получить ответ от кредитора. Прежде чем подавать документы с заявлением на реструктуризацию, стоило бы попытаться объяснить по телефону оператору сложность ситуации, в которой Вы оказались, и невозможность в полной мере платить проценты и штрафы по кредиту.

    Нормальной практикой на ранней просрочке до 30 дней является просить у МФО остановить начисление процентов и пени, а также «разбить кредит», то есть согласовать график уплаты долга частями в течение нескольких недель.

    На более поздней просрочке продолжительностью 30-60 дней микрофинансовые компании довольно часто соглашаются на списание еще и части штрафных санкций.

    Однако стоит помнить, что в вопросе реструктуризации кредита МФО никому ничего не обязана! Принятие решения о льготных условиях возвратности долга – это исключительно добрая воля кредитора.

    Устное обращение имеет и свой большой недостаток – это субъективность его рассмотрения. Настроение оператора, его KPI, нежелание вникать в суть вопроса и т. д. могут повлиять на ответ МФО.

    Согласование реструктуризации по телефону – это не всегда гарантия того, что микрофинансовая компания сдержит обещания.

    Поэтому, в случае получения положительного ответа по урегулированию долгового вопроса по телефону, просите кредитора прислать условия погашения кредита письмом, или хотя бы по электронной почте, либо же разместить информацию в личном кабинете онлайн-сервиса.

    В случае если МФО отказывает в устной форме в проведении реструктуризации – не расстраивайтесь, на письмо компания в любом случае должна ответить! И часто случается так, что письменный ответ кардинально отличается от «отмашки» по телефону!

    Для письменного обращения, указанные выше документы необходимо направить письмом на юридический адрес компании-кредитора. Адрес МФО можно получить из реквизитов кредитного договора, или из сайта онлайн-сервиса.

    Если ситуация складывается таким образом, что есть риск неуплаты долга в течение длительного периода времени, в таком случае стоит позаботиться о письменных доказательствах намерений договориться с онлайн-сервисом. Таким документом может быть заявление на реструктуризацию, которое было отправлено ценным письмом с описью вложения. В случае рассмотрения дела в суде, данное письмо может оказаться вспомогательным и побудить судью списать часть долга.

    В Украине есть онлайн-сервисы, которые принимают и электронные обращения по реструктуризации. Поэтому для экономии времени рекомендуем наряду с традиционным письмом, отправить еще и скан-копии или фото документов по электронной почте на e-mail кредитора. Отправку письма необходимо обязательно осуществлять с той почты, которую Вы указывали при подаче заявки на кредит!

    Условия реструктуризации МФО.

    Условия на которых договариваются с должниками микрофинансовые компании существенно различаются и зависят в первую очередь от:

    – запрашиваемых заемщиком условий;

    – суммы задолженности;

    – срока просрочки кредита;

    – наличия платежей по кредиту;

    – проведенных пролонгаций кредитного договора;

    – уровня оценки кредитором сложных жизненных обстоятельствах клиента;

    – наличия документов, предусматривающих не запланированные финансовые затраты.

    Стоит понимать, что типовые решения МФО случаются не часто. Даже в рамках одной компании могут быть приняты совершенно разные решения по клиентам, которые на первый взгляд ничем не отличаются друг от друга.

    В качестве примера, привожу варианты договоренностей, которые удавалось достигать клиентам с различными кредиторами.

    Условия реструктуризации кредита в Манивео, Динеро, Быстрозайм.

    Данные МФО требуют у заемщиков уплаты до 30% от суммы задолженности, после чего готовы рассматривать заявления на реструктуризацию. До момента возникновения просрочки кредитные учреждения отказываются «договариваться». Только после 20-го дня невыполнения обязательств по кредитному договору в Манивео и Быстрозайм и свыше 1 месяца – в Динеро идут на компромисс с должником.

    Получение кредита на реструктуризацию долга, то есть уплату части задолженности для получения льготных условий от онлайн-сервиса не всегда хорошее решение, поскольку оно способно затащить в глубокую «долговую яму». Оформление займа на реструктуризацию может быть понятным действием только в случае, когда средства предоставляются банком под существенно ниже проценты, чем микрофинансовой компанией, или же есть возможность получить деньги под 0% и своевременно их вернуть.

    Манивео, Динеро, Быстрозайм в начале соглашаются на остановку начисления процентов и штрафных санкций, а также предоставляют возможность «разбить кредит», а именно оплаты остатка задолженности еженедельно, равными частями, в течение нескольких месяцев.

    В случае допущения просрочки свыше 30 дней, кредитор в состоянии предлагать списание части пени.

    Условия реструктуризации кредита в Ccloan.

    По телефону сотрудники компании информируют заемщиков о том, что онлайн-сервис не осуществляет реструктуризацию. На запросы по электронной почте в большинстве случаев приходят отказ в урегулировании долгового вопроса. Однако письменные заявления Ccloan рассматривает, принимает решения об остановке начисления процентов и штрафных санкций, а также предоставляет возможность погашения кредита частями в течение нескольких месяцев.

    Условия реструктуризации кредита в MyCredit.

    MyCredit – это компания, которая одна из немногих лояльно относится к сложным жизненным обстоятельствам должников и идет на уступки по улучшению условий уплаты долга. Операторы кредитора уже на ранней просрочке (до 10 дней) готовы договариваться с должниками по остановке начислений по кредитному договору и уплаты долга частями.

    Как оформить реструктуризацию кредита?

    Если решение о реструктуризации долга принято, и оно Вас устраивает, переходим к юридическому оформлению данного вопроса.

    Как сделать реструктуризацию кредита? МФО практикуют несколько форм документального урегулирования вопроса уплаты долга:

    1. Заключение договора о реструктуризации задолженности.
    2. Заключение дополнительного соглашения к действующему кредитному договору.
    3. Информирование заемщика письмом относительно льготных условий погашения кредита.

    Заключение договора, или же дополнительного соглашения о реструктуризации долга практикуется в электронной форме в личном кабинете кредитодателя. Прежде чем подписывать данный документ электронной подписью (это, как правило, код с СМС-сообщения, который направляется на мобильный номер телефона) внимательно прочитайте раздел с условиями погашения кредита и обязанностями заемщика. Стоит убедиться в том, что МФО корректно изложила на бумаге договоренности сторон и не будет требовать в случае нарушения условий договора с Вашей стороны, заоблачных штрафных санкций.

    Отдельные микрофинансовые компании для упрощения процедуры реструктуризации присылают должнику письмо с условиями погашения кредита без подписания договора. Подобная практика соответствует действующему законодательству. Заемщику только нужно:

    – убедиться в возможности выполнения условий погашения долга, изложенных в письме;

    – проверить полномочия лица, подписавшего письмо, в Едином государственном реестре юридических лиц (после введения кода ЕГРПОУ, получить информацию о лицах, которые имеют право совершать действия от имени юридического лица).

    В случае отсутствия лица-подписанта в реестре – запросить в МФО скан-копию доверенности на право подписи данного работника компании.

    – проверить подлинность «мокрой» печати кредитора.

    Иногда случаются ситуации, когда микрофинансовые компании самостоятельно проводят акции для должников по списанию части кредита при условии уплаты остатка задолженности. Такие акционные предложения, как правило, посвящены праздникам (Новый год, Пасха, День Независимости и т.д.) и предусматривают уплату только тела кредита и части процентов (изредка – только суммы полученного займа). Информируют онлайн-сервисы об этом через СМС, а также на своих сайтах в личных кабинетах заемщиков. Поэтому важно регулярно поддерживать контакт с кредитором для того, чтобы не пропустить желаемых условий закрытия долга.

    Реструктуризация есть во всех МФО, нужно только найти общий язык с кредитором и уметь договориться!

    Выполнение условий реструктуризации – это уплата согласованных кредитором сумм долга в установленные сроки.

    Существует 3 легальные (законные) способы не платить микрозайм:

    1.Признание себя банкротом.

    2.Признание кредитного договора недействительным.

    3.Истечение срока исковой давности.

    Гончаренко Константин
    20%
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Здравствуйте.

    Относительно порядка заключения кредитного договора:

    Так, действительно согласно ст. 1055 Гражданского кодекса Украины (ГКУ) кредитный договор заключается в письменной форме. Кредитный договор, заключенный с несоблюдением письменной формы, является ничтожным.

    Таким образом получается, что кредитные договора могут заключаться исключительно в письменной форме.

    Согласно же ч. 1 ст. 205 ГКУ сделка может совершаться устно или в письменной (электронной) форме. Стороны имеют право избирать форму сделки, если иное не установлено законом.

    В соответствии с ч. 1 ст. 207 ГКУ сделка считается совершенной в письменной форме, если ее содержание зафиксировано в одном или нескольких документах (в том числе электронных), в письмах, телеграммах, которыми обменялись стороны.

    Сделка считается совершенной в письменной форме, если воля сторон выражена с помощью телетайпной, электронной или иного технического средства связи.

    Таким образом, законодатель предусмотрел электронную форму договора (сделки), и она является письменной.

    Механизм заключения (подписания) электронного договора регулируется Законом Украины "Об электронной коммерции". Особое внимание стоит уделить ст.ст.11-12 данного Закона.Полностью цитировать ст.11 Закона не стану, поскольку она достаточно объемная. Однако, ее нормы можно свести к следующему:

    1. Кредитор должен предоставить заемщику предложение (оферту).
    2. Заемщик должен данное предложение принять (акцептировать) и предоставить ответ.

    Так, согласно ч.3 ст.11 данного Закона электронный договор заключается путем предложения его заключить (оферты) одной стороной и ее принятия (акцепта) второй стороной.

    Электронный договор считается заключенным с момента получения лицом, направившим предложение заключить такой договор, ответа о принятии этого предложения в порядке, определенном частью шестой настоящей статьи.

    Согласно же ч.6 ст.11 Закона ответ лица, которому адресовано предложение заключить электронный договор, о принятии (акцепте) может быть оказана путем:

    - отправки электронного сообщения лицу, которое сделало предложение заключить электронный договор, подписанного в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

    - заполнения формуляра заявления (формы) о принятии такого предложения в электронной форме, подписывается в порядке, предусмотренном статьей 12 настоящего Закона;

    - совершение действий, которые считаются принятием предложения заключить электронный договор, если содержание таких действий четко разъяснено в информационной системе, в которой находится такое предложение, и эти разъяснения логически связаны с ней.

    Получается, что существует 2 рабочих основания ответа клиента (акцепта) о принятии предложения (оферты):

    - некий электронный документ;

    - внесение данных в заявку на сайте МФО.

    Но в любом случае, эти документы должны быть подписаны заемщиком!

    Также, согласно абзацу 1 ч.11 ст.11 Закона покупатель (заказчик, потребитель) должен получить подтверждение совершения электронной сделки в форме электронного документа, квитанции, товарного или кассового чека, билета, талона или иного документа в момент совершения сделки или в момент исполнения продавцом обязанности передать покупателю товар.

    Это означает, что МФО обязано предоставить заемщику копию электронного кредитного договора и доказательства перечисления/получения кредитных средств.

    Порядок "наложения" самой электронной подписи регулирует ст.12 Закона. Так, согласно ч.1 ст.12 Закона если в соответствии с актом гражданского законодательства или по договоренности сторон электронный договор должен быть подписан сторонами, моментом его подписания является использование:

    - электронной подписи или электронной цифровой подписи в соответствии с Законом Украины "Об электронной цифровой подписи", при использовании средства электронной цифровой подписи всеми сторонами электронной сделки;

    - электронной подписи одноразовым идентификатором, определенным настоящим Законом;

    - аналога собственноручной подписи (факсимильного воспроизведения подписи с помощью средств механического или иного копирования, иного аналога собственноручной подписи) по письменному соглашению сторон, в котором должны содержаться образцы соответствующих аналогов собственноручных подписей.

    В результате имеем 3 варианта такой подписи.

    Нужно отметить, что использование электронной цифровой подписи (ЭЦП) уже регулирует совершенно другой нормативный акт - Закон Украины "Об электронных доверительных услугах" (с 07.11.2018). Сама ЭЦП выглядит как некий электронный носитель (диск, флешка и т.д.), с записанным на ней кодом (файлом). Кроме того, для использования ЭЦП применяется пароль.

    Применение ЭЦП заемщиком для подписания договора с МФО встречается крайне редко.

    Третий вариант, предусматривает наличие некого письменного согласия сторон на применения факсимиле. Такого в практике я тоже еще не встречала.

    Основным, и по сути единственным, остается второй вариант - применение одноразового идентификатора.

    Согласно п.12 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" одноразовый идентификатор - алфавитно-цифровая последовательность, ее получает лицо, принявшее предложение (оферту) заключить электронный договор путем регистрации в информационно-телекоммуникационной системе субъекта электронной коммерции, предоставил такое предложение. Одноразовый идентификатор может передаваться субъектом электронной коммерции, предлагает заключить договор, другой стороне электронной сделки средством связи, указанным при регистрации в его системе, и прилагается (присоединяется) в сообщение от лица, принявшего предложение заключить договор.

    Согласно же п.6 ч.1 ст.3 Закона Украины "Об электронной коммерции" электронная подпись одноразовым идентификатором - данные в электронной форме в виде алфавитно-цифровой последовательности, которые прилагаются к другим электронным данным лицом, принявшим предложение (оферту) заключить электронный договор, и направляются другой стороне этого договора.

    На практике же это выглядит как СМС-сообщение с неким паролем (например, 15ЕН25789FG) на мобильный телефон заемщика, который он уже использует на сайте МФО для подписания электронного договора (заявки на получение кредита).

    В чем же состоит проблематика электронной подписи одноразовым идентификатором? Так, в нормах Закона все выглядит довольно логичным и последовательным. Но на практике при возникновении спора, в том числе в судебном разбирательстве, МФО придется доказать:

    1. Предоставление предложения (оферты) заемщику именно с такими условиями и именно этому заемщику.
    2. Получение заемщиком одноразового идентификатора (ОИ). Тут поднимаются вопросы принадлежности номера телефона и его использования заемщиком в этот момент.
    3. Заполнение конкретным заемщиком заявки на сайте с использование его персональных данных и цифровых фотографий.
    4. Использование именно данным заемщиком ОИ и именно этого ОИ.

    Итак, могу Вам сказать "по секрету", что это дает заемщику очень большой простор для "маневра" в суде или подаче жалоб. По сути, доказывать все моменты придется именно МФО, что говорит о возможности выиграть заемщиком дело в суде и вследствие чего, не возвращать начислен долг.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Гончаренко Константин
    Гончаренко Константин 2 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Добрый день!

    По Вашему вопросу рекомендую следующее:

    Необходимо направить письмо кредитору о возможности предоставить реструктуризацию по оплате кредита в связи с состоянием здоровья и сложной финансовой обстановкой в стране, предоставить копии мед. документов.

    1. письмо нужно отправить в бумажном виде в конверте на юридический адрес кредитора ценным письмом с отметкой о вручении курьером и копию направить также в Факторинговую компанию на имя директора ценным письмом с отметкой о вручении. Далее в течении 15 дней Вам обязаны направить официальный ответ на бланке с подписью директора или другого уполномоченного лица факторинговой компании и банка.

    2. В письме уточните на каком основании кредитор () продал Ваш долг третьему лицу и не уведомил Вас письменно об этом!( если уведомляли пусть предоставят Вам письмо - уведомление с датой , исходящим номером печатью и подписью руководителя организации кредитора.

    3. Также уведомляю Вас о том, что срок исковой давности в Украине составляет - 3 года ст. 257 ГК Украины, то есть , если кредитор с начала не обратился в суд с иском о признании Вашего долга проблемным и его взысканию с Вас в порядке исполнительного производства , путем выдачи судебного приказа(исполнительного листа) и исполнительное производство не было открыто против Вас , то все требования и угрозы есть не законными, так как срок исковой давности прошел в суд они не обратились , а все остальное это попросту вымогательство - ст. 189 УК Украины( все их угрозы будут прекрасными доказательствами в суде , сохраняйте записи и все письма от кредитора и его ФК.

    Кредитор сначала должен выиграть суд, а потом уже взыскать с Вас долг который они считают проблемным, иначе это просто вымогательство с мошенничеством - уголовно наказуемые деяния!

    Таким образом пусть получат судебное решение в котором сказано, что Вы являетесь должником, а уже после с помощью исполнителя проводят взыскание исключительно в правовом поле.

    Немного о сроках исковой давности: (перехожу на украинский)

    Позовна давність – це встановлений законом строк, протягом якого юридична та фізична особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу (ст. 256 ЦК). Основні правила, що стосуються строків позовної давності, викладено в гл. 19 ЦК (ст. 256–268), яка так і називається «Позовна давність». Крім того, при обчисленні строків давності слід керуватися нормами гл. 18 ЦК. Законодавством передбачено два види строків позовної давності: загальний і спеціальні. Загальний строк – 3 роки (ст. 257 ЦК). Спеціальні строки встановлені різними нормами ЦК. Найбільш часто використовувані на практиці наведемо в таблиці. Спеціальні строки позовної давності Суть вимог Строк давності на вимогу Норма ЦК 1 2 3 Пред'явлення кредитором вимог до поручителя в рамках договорів поруки 6 місяців із дня настання строку виконання основного зобов'язання Ст. 559 1 рік із дня укладання договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлено Вимоги до перевізника, що випливають із договору перевезення вантажів, пошти 1 рік Ст. 925 Стягнення неустойки (штрафу, пені) Ст. 258 Спростування недостовірної інформації, розміщеної в ЗМІ Переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у випадку порушення переважного права купівлі частини в праві спільної пайової власності Ст. 362 Відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна, переданого в користування орендарю 1 рік Ст. 786 Відшкодування орендарю витрат на поліпшення орендованого майна Розірвання договору дарування Ст. 728 Недоліки роботи, виконаної за договором побутового підряду, які становлять небезпеку для життя та здоров'я замовника або інших осіб 10 років Ст. 872 Чи мають право сторони договора змінити строк давності, установлений законодавством? Так, мають право, але з дотриманням вимог законодавства. Так, строки позовної давності, установлені ст. 259 ЦК, є мінімальними, тобто учасники договору не можуть їх зменшити, але можуть збільшити. Для цього потрібно включити до договору відповідну умову або укласти окрему угоду про строки давності. Умову про збільшення строку позовної давності можна сформулювати в договорі так: «7.8. Сторони договору дійшли згоди, що строк позовної давності щодо зобов'язань сторін за цим договором становить п'ять років». Важливий нюанс! Умова про збільшення строку позовної давності може бути зафіксована сторонами як у самому договорі, так і в додугоді до нього або шляхом обміну сторонами відповідними документами (наприклад, листами). Але такі документи повинні однозначно свідчити про досягнення сторонами згоди із цього питання (див. роз’яснення ВГСУ в п. 3.3 Постанови від 29.05.13 р. № 10, далі - Постанова № 10). На які вимоги не поширюються строки позовної давності Перелік вимог, на які не поширюються строки позовної давності, наведено в ст. 268 ЦК. До нього, зокрема, включено вимоги: які випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, установлених законом; вкладника до банку (фінустанови) про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків заподіяння такої шкоди внаслідок недоліків товару, який є рухомим майном, у тому числі таким, яке є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна, включаючи електроенергію; страхувальника (застрахованої особи) до страховика про проведення страхової виплати (страхового відшкодування); центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері державного матеріального резерву, про виконання зобов'язань, що випливають із Закону від 24.01.97 р. № 51/97-ВР; про визнання недійсним правомочності, предметом якої відчуження гуртожитку як об'єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону № 500, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку до статутного капіталу товариства (організації), створеного в процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств. На замітку! Вимоги, на які не поширюються строки давності, можуть установлюватися не тільки ЦК, але й іншими нормативними актами. Наприклад, згідно зі ст. 233 КЗпП строки давності не застосовуються відносно вимог щодо заробітної плати. Обчислення строку позовної давності Початок перебігу строку Перебіг строку позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 261 ЦК). Як роз'ясняє ВГСУ (п. 4.2 Постанови № 10), у зобов'язальних правовідносинах, у яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг строку позовної давності починається із дня, що настає за останнім днем, у який відповідне зобов'язання повинне бути виконане. Розглянемо, як правильно застосовувати це правило на прикладі. ПРИКЛАД 1 Договором передбачено, що поставлений товар повинен бути оплачений не пізніше 25.12.18 р. Якщо до цієї дати оплата не буде здійснена, то строк давності відносно такої заборгованості почне обчислюватися з 26.12.18 р. Це загальне правило визначення початку перебігу строку позовної давності, але в нього є винятки. Так, ст. 261 ЦК установлено, що перебіг даного строку починається: за вимогами про визнання недійсного правочину, учиненого під впливом насильства, – із дня припинення насильства; вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – із дня, коли почалося його виконання; зобов'язаннями, строк виконання яких не визначено або визначено моментом вимоги, – із дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов'язання; регресними зобов'язаннями – із дня виконання основного зобов'язання. Зазначимо також, що винятки можуть бути встановлені й іншими нормами ЦК, а також законодавчими актами. Наприклад, ст. 264 ЦК передбачено, що якщо договором підряду встановлено гарантійний строк і заяву про недоліки товару зроблено в рамках цього гарантійного строку, то перебіг строку позовної давності починається із дня подання такої заяви. Як правильно обчислювати строк позовної давності, якщо у зв'язку з поетапним виконанням робіт у договорі визначено декілька строків оплати? При цьому за кожним етапом виконання робіт строк оплати – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. У цьому випадку позовна давність обчислюється окремо за кожним із таких строків (див. роз'яснення ВГСУ в п. 4.2 Постанови № 10). Розглянемо це правило на прикладі. ПРИКЛАД 2 Строк оплати за договором – 10 календарних днів із моменту підписання акта приймання виконаних робіт. Сторони підписали акт приймання за першим етапом 12.01.18 р., за другим – 20.03.18 р., за третім – 17.05.18 р. Якщо оплата замовником робіт не буде здійснена у встановлений договором строк, строки позовної давності почнуть обчислюватися: за першим етапом – із 23.01.18 р.; другим – із 31.03.18 р.; третім – із 28.05.18 р. З якого моменту слід обчислювати строк позовної давності, якщо в договорі строк оплати не встановлено? Якщо в договорі не зазначено конкретний строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час (ч. 2 ст. 530 ЦК), а боржник зобов'язаний виконати вимогу в 7-денний строк із дня її пред'явлення. Після закінчення 7 днів і почне обчислюватися строк позовної давності. Зупинення строку При обчисленні строку позовної давності для списання заборгованості слід ураховувати, що в деяких випадках, визначених ст. 263 ЦК, ці строки можуть зупинятися, а саме: якщо пред'явленню позову перешкоджали обставини непереборної сили, наприклад, природні або соціальні явища (повінь, страйки і т. п.); якщо закон передбачає відстрочення виконання зобов'язання (мораторій), наприклад, при порушенні справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до дня його введення; якщо призупинено (на конкретний час або до прийняття нового акта) дію закону або іншого нормативно-правового акту, яким регулюються відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває в складі Збройних сил України або в інших створених згідно із законом військових формуваннях, які переведені на воєнний стан. Із дня припинення вищезгаданих обставин перебіг строку позовної давності продовжується з урахуванням часу, який минув до його призупинення. ПРИКЛАД 3 Відносно боржника за договором протягом трьох місяців (із 01.04.17 р. по 30.06.17 р. включно) діяли обставини непереборної сили (форс-мажор), засвідчені довідкою Торгово-промислової палати. Строк оплати за договором – не пізніше 31.01.17 р. Три місяці форс-мажору не включаються в розрахунок строку позовної давності. До зупинення строк позовної давності становив два місяці, значить, із трирічного загального строку залишилося 2 роки і 10 місяців, які слід обчислювати починаючи з 01.07.17 р. Таким чином, строк позовної давності за цією заборгованістю закінчується 30.04.20 р. Переривання строку Перелік випадків переривання строку позовної давності наведено і в ст. 264 ЦК. Якщо перебіг строку був перерваний однією з подій, передбачених законодавством, то цей строк починає обчислюватися заново, а час, який минув до моменту його переривання, у новий строк не зараховується. Підставами для переривання строку є такі події: 1. Боржник учинив дії, які свідчать про визнання ним боргу або іншого свого обов'язку. Як роз'яснює ВГСУ (пп. 4.4.1 Постанови № 10), такими діями можуть бути: визнання боржником пред'явленої претензії; зміна договору, з якого випливає, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання боржника відстрочити сплату боргу; підписання боржником (уповноваженою на це посадовою особою боржника) разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, за якою виник спір; письмове звернення боржника до кредитора з гарантією сплати боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або суми санкцій. Важливий момент: якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник учинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини або періодичного платежу, то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності за іншими (невизнаними) частинами платежу. Слід знати! Визнання боржником боргу після закінчення строку позовної давності не свідчить про його переривання. 2. Кредитор подав до суду позовну заяву з вимогою виплатити частину заборгованості або позов до одного з декількох боржників. ПРИКЛАД 4 За умовами договору постачаня покупець був зобов'язаний оплатити отриманий товар не пізніше 18.06.18 р. Оплата у встановлений строк не була здійснена. 05.12.18 р. між постачальником і покупцем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, яким підтверджена наявність заборгованості покупця перед постачальником за цим договором. Отже, строк позовної давності перервався і з 05.12.18 р. почав перебіг заново. Таким чином, строк позовної давності (3 роки) за розглянутою заборгованістю мине 05.12.21 р. Висновки Правила обчислення строків позовної давності за договірними зобов'язаннями визначено нормами ЦК. Існує загальний строк позовної давності – 3 роки та спеціальні строки, які встановлені відповідними нормами законодавства і можуть бути більше або менше загального строку. При обчисленні строків позовної давності слід ураховувати: умови договору, якими визначено строки виконання зобов'язань, щоб правильно визначити початок перебігу строку позовної давності; те, що при певних обставинах строк позовної давності може призупинятися та перериватися.

    Рекомендую проанализировать Вам данную консультацию и описать свои требования к кредитору и фактору - покупателю долга , исключительно заказными письмами на адрес юридический или фактический направить с уведомлением о вручении после 15 -20 дней можете смело подавать в суд исковое заявление о вымогательстве и мошенничестве , и о признании долга недействительным по истечению срока давности, чеки с почты обязательно нужны для суда как подтверждение отправки Вами писем кредитору с предложением реструктуризации даже если кредитор снова проигнорирует их , отправлять лучше новой почтой.

    Общение с кредитором ведите строго в письменной форме , что бы были доказательства для суда в будущем! Относительно звонков факторинговой компании , то подайте заявление в полицию о вымогательстве и шантаже - это их успокоит на время.

    Если удастся договорится о реструктуризации - в договоре настаивайте, на том, что оплатите строго тело кредита ( требуйте указать эту фразу при оплате если на будет: " оплата тела кредита по договору № ХХХХ от ФИО и все .

    Если же срок давности как описано выше истек , то иск в суд о признании долга недействительным по истечению срока давности. Платежи не вносите так как поновится срок исковой давности.

    Если ситуация будет критической можно прийти к механизму -Признания физ.лица(вашей дочери) таким, что утратило платежеспособность (банкрут), согласно нового кодекса о банкротстве:

    Инвалидность не есть причиной отмены финансовых обязательств по кредиту!

    Ваше имущество лучше переписать на детей, мужа, что бы кредитор не мог наложить на него арест

    Так же рекомендую обратиться к регулятору - НБУ с заявлением на неправомерные действия кредитора.

    С уважением,

    Константин Гончаренко

    Грунтовский Эдуард Николаевич
    Грунтовский Эдуард Николаевич 2 роки тому

    Юрист, м. Торецьк, 17 років досвіду

    15 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» (далі – Закон). Таке рішення парламенту спричинене по суті стрімким зростанням попиту на мікрокредитування, а також необхідністю унормування цієї сфери правовідносин та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Адже останнім часом все більше громадян мали чимало проблем через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити.

    З моменту набрання чинності Законом кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами Закону України «Про споживче кредитування»

    Також Законом встановлено, що максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

    Тобто у Вашому випадку загальна сума Вами до сплати не може перевищувати 5 000 грн..

    Пуха Наталія ТендерОк
    30%

    Доброго Дня

    Щодо вашого питання

    розглянь можливість стягнення заборгованості в судовом порядку, тобто коли вам ваш кредитор пред'явить вимогу про повернення боргу у повному обсязі з цього моменту нараховувати % є неправомірним, тому вкажіть що хочете вирішувати заборгованість у судовому порядку.

    Або спробуйте врегулювати суму заборгованості мирним шляхом тобто знайдіть контактних осіб фін установи та вкажіть на умови погашення заборгованості, зазвичай вони не проти закрити борг за договірними умовами.

    Успіхів

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 2 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрый вечер, Vira!

    ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356):

    Цивільний кодекс України | від 16.01.2003 № 435-IV (rada.gov.ua)

    "Стаття 1077. Поняття договору факторингу

    1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

    Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

    2. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

    Стаття 1078. Предмет договору факторингу

    1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

    2. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

    У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

    Стаття 1079. Сторони у договорі факторингу

    1. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

    2. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

    3. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

    Стаття 1080. Недійсність заборони відступлення права грошової вимоги

    1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

    У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

    Стаття 1081. Відповідальність клієнта перед фактором

    1. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

    2. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

    3. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

    Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові

    1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

    2. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

    3. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

    Стаття 1083. Наступне відступлення права грошової вимоги

    1. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

    2. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.

    Стаття 1084. Права фактора

    1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

    2. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

    Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов'язаний сплатити факторові залишок боргу.

    Стаття 1085. Зустрічні вимоги боржника

    1. Якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

    2. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

    Стаття 1086. Захист прав боржника

    1. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, боржник не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

    2. Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо фактор не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення клієнтом зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги".

    Исходя из анализа норм ГК Украины:

    Таких оригинальных договоров должно быть 2 экз., один у банка, второй - у лица, которому переуступлен долг.

    Поэтому, Вы имеете право получить не оригинал такого договора, а копию.

    Вам должно быть направлено сообщение, с копией договора о переуступке права требования долга, документы об оплате долга.

    Договор переуступки права требования долга для "Клиента" - самостоятельный выкуп, родственник, третье лицо - не отличается.

    Для того, чтобы обезопасить недвижимость, лучше ее переоформить на родственников, по договору дарения, удостоверенного нотариально - до погашения задолженности.

    Договор должен быть составлен, согласно указанных выше норм ГК Украины и таких норм ГК Украины:

    Договор представляет собой соглашение двух или более сторон, направленное на установление, изменение или прекращение их прав и обязанностей (ст. 626 ГК).

    По общему правилу договор является возмездным (договором может быть предусмотрено передача денег, выполнение работы и т. п.), если иное не установлено договором, законом или не вытекает из сути самого договора (ч. 5 ст. 626 ГК).

    Стороны свободны в заключении договора, выборе контрагента и определении условий договора. Вместе с тем договор должен отвечать требованиям, установленным ст. 203 ГК, а именно:

    • содержание договора не должно противоречить действующему законодательству;
    • лица, заключающие договор, должны иметь необходимый объем полномочий и обладать необходимой дееспособностью (иметь право заключать сделки);
    • договор должен быть заключен в установленной законом форме;
    • волеизъявление каждой из сторон договора должно быть свободным и отвечать его внутренней воле;
    • договор должен быть направлен на реальное наступление обусловленных им последствий.

    Несоблюдение стороной (сторонами) указанных требований является основанием для признания сделки недействительной в силу ч. 1 ст. 215 ГК.

    Всего доброго, удачи Вам!

    Крикун Сергій  Павлович
    30%
    Крикун Сергій Павлович 2 роки тому

    Юрист, м. Дніпро, 30 років досвіду

    Закон Украины "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text):

    "Стаття 21. Особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит

    1. Споживач, який порушив своє зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

    2. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

    Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

    3. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

    За порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

    4. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено.";

    "Стаття 12. Умови договору про споживчий кредит...

    5. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

    Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним...

    Розділ IVПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ...

    6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.".

    Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5070):

    "Стаття 1082. Виконання боржником грошової вимоги факторові

    1. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж...".

    Во-первых, в период карантина начисление штрафных санкций за кредитными договорами запрещено и заемщик освобождается от ответственности за нарушение договорных обязательств. Во-вторых, суммы штрафних санкций ограничены Законом, то числе по сумме кредита, меньшей миниимальной заработной платы (с 01.01.21г. - 6000 грн.). В-третьих, условия договора кредита, противоречащие Закону о потребительскому кредитованию являются ничтожными - не имеют юридической силы. В-четвертых, сумма денежного требования, уступленная кредитором (МФО) коллекторской компании (фактору) должна быть рассчитана кредитором, указана ним в сообщении должнику об уступке права требования и не может быть увеличена в дальнейшем колл. компанией.

    Савченко Олександр
    Савченко Олександр 2 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Закон України "Про споживче кредитування" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n218):

    Розділ IV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

    6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

    Висновок: фінансова установа протягом дії карантину не може нараховувати і стягувати штрафні санкції та застосовувати інші види покарань. Якщо вже була нарахована пеня, то компанія повинна її відмінити (списати). Однак, нарахування процентів є законним, так як проценти є частиною кредиту, тому їх доведеться виплачувати.

    Цивільний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran49...):

    Стаття 1048. Проценти за договором позики

    1. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

    У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

    Висновок: припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

    При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

    Такий правовий висновок узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленою у Постанові від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15ц.

    Наприклад, якщо строк кредитування становить 30 днів, а процентна ставка 1,50 відсотків, то загальний розмір процентів за користування кредитом, які позичальник повинен виплатити позикодавцю, складає 6750 грн = (15000 грн х (1.50% : 100%) х 30 днів строку дії кредитного договору).

    Тобто, у такому випадку загальний борг позичальника не повинен перевищувати 21750.50 грн (кредит – 15000 грн, проценти за користування кредитом – 6750 грн).

    Як і куди подати скаргу на МФО (інформація за посиланням):

    1) bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-pochinaye-priymati-zvernennya-gromadyan-schodo-roboti-nebankivskih-finansovih-ustanov

    2) bank.gov.ua/ua/news/all/finansova-ustanova-porushila-vashi-prava-do-kogo-zvertatisya

    Всього доброго!

    Щасти Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України