Гражданская жена имеет право на наследство?

Доброго дня, Ірино!

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка. Заповіт - запорука того, що спадкоємець, дійсно, отримає певну частку, частину спадкового майна.

Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя. Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (це діти, а також батьки спадкодавця, чоловік законний) взагалі неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до п. 1 ст 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців отримує за законом повне право на спадкування у тому випадку, якщо немає спадкоємців попередньої черги,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Але при цьому в статті 74 СК України вказується, що якщо жінка та чоловік однією сім'єю проживають (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому у разі звернення до суду з позовною заявою необхідно встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя. Наявність факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без шлюбу встановлена може бути в судовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

• спільне проживання чоловіка і жінки;
• спільний побут;
• взаємні права і обов’язки.

Щодо ознак проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:

• наявність спільних витрат;
• спільний бюджет;
• спільне харчування;
• купівля майна для спільного користування;
• участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
• надання взаємної допомоги;
• наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
• інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (момент смерті спадкодавця) не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Всього доброго!

Щасти Вам!

Доброго дня, Ірино!

Ви все правильно написали і правильно розумієте!

Для того, аби особа претендувала на певну частку у спадщині, якщо це не офіційна дружина/чоловік, вона має прожити в такою особою у цивільному шлюбі не менше 5 років.

У такому випадку (якщо особа прожила не менше 5 років) цивільний чоловік чи цивільна дружина належать до четвертої черги спадкування за законом, та повторюсь лише за умови, що вони разом проживали однією сім’єю не менше п’яти років.

Але факт спільного проживання ще потрібно довести!

Якщо неможливо підтвердити відповідними документами постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, особі потрібно звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Але перспективи такої справи в суді для осіб, які за Вашими словами проживали з братом декілька місяців або менеш 5 років, мізерні!

Успіхів!

Да, вы правильно заметили статью Гражданского кодекса Украины:

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Но обратите внимание на Семейный кодекс Украины:

Стаття 21. Поняття шлюбу

1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Это правильно означает, что приравнивать гражданскую жену к наследникам первой очереди вообще невозможно, поэтому гражданская жена может принять наследство в соответствии с п. 1 ст 1264 ГК Украины как наследница 4-й очереди путем проживания с вашим братом одной семьей не менее пяти лет до момента открытия наследства.

Т.е. право на наследство может претендовать лишь та гражданская жена, которая проживала с вашим братом одной семьей не менее пяти лет до момента открытия наследства.

Согласно ч. 2 ст. 1258 ГК Украины каждая последующая очередь наследников получает по закону полное право на наследование в том случае, если нет наследников предыдущей очереди, устранения их от права на наследование, непринятия ими наследства или отказа от его принятия.

Но при этом в статье 74 СК Украины указывается, что если женщина и мужчина одной семьей проживают (брак не зарегистрирован), то все имущество, приобретенное за время такого проживания, переходит в разряд совместной собственности, поэтому в случае обращения в суд с исковым заявлением необходимо устанавливать факт проживания одной семьей с наследодателем и признании имущества как общей совместной собственности супругов. Наличие факта проживания мужчины и женщины одной семьей без брака установлена может быть в судебном порядке.

Согласно части второй статьи 3 Семейного кодекса Украины семью составляют лица, которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности.

Итак, признаками фактической семьи, составляет фактический брак между мужчиной и женщиной являются:

-совместное проживание мужчины и женщины;

-совместный быт;

-взаимные права и обязанности.

По признакам проживания одной семьей высказался Конституционный Суд Украины в своем решении от 3 июня 1999 по делу N 1-8 / 99 среди которых:

-наличие общих расходов;

-общий бюджет;

-общее питание;

-покупка имущества для совместного пользования;

-участия в расходах на содержание жилья, его ремонт;

-предоставление взаимной помощи;

-наличие устных или письменных договоренностей о порядке пользования жилым помещением;

-другие обстоятельств, свидетельствующих реальность семейных отношений.

Продолжительность совместного проживания мужчины и женщины как признак наличия семьи на законодательном уровне не определена. В то же время срок совместного проживания одной семьей мужчины и женщины без брака должен быть достаточным для того, чтобы утверждать, что между мужчиной и женщиной сложились устоявшиеся отношения, присущие супругам.

Добрый день!

Условно выделяют три вида браков: церковный, гражданский и официально зарегистрированный в государственных органах. Церковный брак это отношения пары, которая венчалась в церкви, как говорят в народе, заключила брак на небесах. Гражданский - это фактические брачные отношения без гос регистрации и венчания. Официально зарегистрированным браком есть тот, который зарегистрировано в установленном законом порядку в соответвующих органах - ЗАГС.

Законодательство Украины признает браком только официально зарегистрированный брак. Так, статьей 21 Семейного кодекса (далее - СК) указано, что браком есть семейный союз мужчины и женщины зарегистрированный в органе ЗАГС. Кроме этого, в этой же статьи предусмотрено, что проживание одной семьей и религиозный обряд брака не есть основаниями для возникновения супружеских прав и обязанностей (кроме ситуации применения религиозного обряда брака до создания органов ЗАГС). Несмотря на эти положения, Семейный кодекс, все же, признает людей, которые вместе живут и осуществляют ведение совместного хозяйства, одной семьей и в некоторых случаях несколько прав супругов все же распространяются на лиц, что проживают одной семьей.

Недостаточным есть только сожительство без брака, необходимо признать это в судебном порядке. Для этого есть специальная правовая процедура установления факта в особом производстве гражданского процесса.

Установление факта проживания без регистрации есть целесообразным для:

• признания права общей совместной собственности на имущество, в том числе и недвижимость (дом, квартира);
• возможности быть наследником общего нажитого имущества в случае смерти одного из сожителей;
• возможность получать выплаты(алименты) на удержание одного из партнеров.

Согласно ч. 1 ст. 74 СК Украины, в случае, если женщина и мужчина проживают одной семьей, но не находятся в браке между собой или в любом другом браке, имущество, приобретенное ими за время совместного проживания, принадлежит им на праве общей совместной собственности, если иное не установлено письменным договором между ними. Так, обращаем внимание, что ключевыми моментами для того, чтобы имущество считалось именно общим нажитым и чтобы было право делить его, есть: факт проживания одной семьей; отсутствие пребывания обоих сожителей в любом браке; момент приобретения имущества - во время общего проживания.

Кроме этого, в своей практике суды применяют также гражданское законодательство, а именно нормы Гражданского кодекса (ГК), что касаются правил по общей совместной собственности (которые распространяются не только на право собственности в семейных отношениях). Так, частью 4 статьи 368 ГК установлено, что общей совместной собственностью есть имущество приобретенное общими усилиями за общие деньги. Таким образом, членам семьи без зарегистрированного брака, при разделе имущества необходимо будет доказывать еще и то, что конкретная вещь или предмет покупались за общие деньги, что каждый из партнеров имеет свой самостоятельный доход, то есть, материальную возможность. Так, например, в постановлении Верховного суда от 17 апреля 2019 г. по делу №490/6060/15-ц, суд признал право общей совместной собственности на квартиру, которая, как доказала истец, была приобретена в период проживания одной семьей и за общие деньги ее и ответчика.

Для обращения в суд с иском о разделе имущества, что принадлежит на права общей совместной собственности установлена исковая давность. Ст. 72 СК предусмотрено, что пока лица живут одной семьей, то исковая давность для раздела имущества не применяется. Но, как только фактические супруги прекращают совместное проживание, срок исковой давности составляет 3 года. Важным есть момент исчисления начала ее отсчета. Некоторые предполагают, что этот момент исчисляется с момента прекращения жизни одной семьей, но такая мысль ошибочна. 3 года начинают исчисляться с момента, когда один из собственников узнал или мог узнать о нарушении его права общей совместной собственности (то есть, это может быть как 5, 7, так и 10 лет с дня расставания такой семьи) - ч. 2 ст. 72 СК.

В аспекте наследования также есть некоторые негативные различия, которые отличают «фактический брак» от зарегистрированного. Так, фактические супруги могут прожить на общий бюджет, приобретая имущество (квартиры, землю, автомобили, дома, мебель, разную технику) в течение достаточно длительного время в полном взаимопонимании и согласии. Однако, в случае смерти одного из них, на которого оформлено имущество, другой может надеяться на достойный размер наследства только если было оставлено завещание в его пользу или если он находился на иждивении умершего. Достаточно распространенной является ситуация, когда лицо, прожив в «фактическом браке» не один десяток лет, в конце концов получает мизерные права на совместно нажитое имущество или же не получает их совсем. Как правило, почти все наследство умершего переходит к его официальным родственникам. И как последствие, спор между наследниками и фактическим супругом, переживших своего партнера, неизбежен.

Согласно ст. 1264 ГК, лица, проживавшие с наследодателем одной семьей имеют право наследовать по закону только в порядку четвертой очереди и то, если прожили с наследодателем не менее 5 лет до момента смерти. Однако, установление факта совместного проживания с наследодателем не обеспечит большой части имущества в наследстве, возможно, даже, оно полностью будет унаследовано предыдущими очередями.

Как упоминалось уже выше, факт сожительства одной семьей необходимо доказать. Кроме того, в спорах о разделе имущества между фактическими супругами нужно доказывать еще и общее вложение денег в имущество. Конституционный суд Украины в своем решении от 3 июня 1999 г. по делу № 1-8 / 99 отметил, что обязательным условием для признания лиц членами семьи, кроме собственно факта совместного проживания, является ведение совместного хозяйства, то есть:

• наличие общих расходов;
• общий бюджет;
• общие затраты на питание;
• покупка имущества для совместного пользования;
• участие в расходах на содержание жилья, его ремонт;
• взаимная помощь друг другу;
• наличие устных или письменных договоренностей о порядке пользования жилым помещением;
• другие обстоятельства, что подтверждают реальность семейных отношений.

Таким образом, для проживания одной семьей, одно только установление факта проживания в квартире вместе будет недостаточным доказательством.

Зарегистрированный брак намного больше защищен чем просто сожительство без брака. Так, только с установлением факта совместного проживания, но без официальной регистрации брака возникают такие сложности:

• невозможно получить пенсию по утрате кормильца. Так, в случае смерти или исчезновения без вести одного из партнеров, если такой партнер был кормильцем семьи, второй партнер не сможет получить пенсию. Поскольку, законом обозначен четкий перечень членов семьи которые имеют на это право, среди них муж, жена и другие. А как, вы уже прочитали выше в консультации, пара, что проживает одной семьей не признается законными супругами, то есть, официальным мужем и женой;
• отцовство детей необходимо доказывать в судебном порядке, если другой из партнеров отрицает это;
• при заключении сделок по распоряжению имуществом или другими материальными ценностями не требуется согласие другого сожителя;
• наследование в случае смерти одного из партнеров осуществляется только в четвертую очередь;
• деньги, взятые в кредит одним из сожителей официально будут только в распоряжении должника;
• сложности при пропуске одного из партнеров к другому в больницу, свиданиях в учреждения ограничения или лишения свободы;
• и могут быть другие проблемы в зависимости от каждой индивидуальной ситуации.

Ни одна из "гражданских жен" Вашего брата не имеет прав на его имущество и не являются его наследницами.

Доброго дня, Ірина.

З вищеперечитаного, то можу Вас заспокоїти. Ні одна з його "цивільних" дружин не має право на спадкування за законом.

Спадкоємці четвертої черги спадкують майно у тому випадку, якщо відсутні спадкоємці попередніх черг або якщо остання докаже в судовому порядку, що вони з Вашим братом проживали однією сім'єю.

Готова відповісти на додаткові запитання.

Успіхів Вам.

они не жили одной семьей пять лет, значит никто из гражданских женщин не имеет право на наследство в случае смерти брата? они не будут наследниками четвертой очереди?

Ххххххххххххххххххххххххххх0009

Никаких прав наследования они не имеют.

Добрий вечір, Ірина!

"... они не жили одной семьей пять лет, значит никто из гражданских женщин не имеет право на наследство в случае смерти брата? они не будут наследниками четвертой очереди"?

Цивільний чоловік або дружина можуть прийняти спадщину відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України, як спадкоємці четвертої черги шляхом проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

В зв'язку з тим, що вони не проживали однією сім'єю п'ять років, тому не будуть право на спадщину у разі смерті Вашого брата, тому і не будуть спадкоємцями четвертої черги.

Всього доброго!

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України , спадкування може проходити , як за заповітом так і за законом(якщо не має заповіту), спадкоемцями можуть бути особи , які перебували у родинних відносинах з спадкодавцем та спільно проживали або вели господарство, також діти спадкодавця ( які були народжені після його смерті, але зачаті за життя спадкодавця.).

Майно померлого підлягає поділу наступним чином:

Діти --- батьки --- дружина (з якою укладено шлюб) у рівних частинах.

Необхідно у термін 6- ти місяців подати заяву нотаріусу про прийнняття спадщини за місцем знаходження майна померлого.( перелік документів надає нотаріус , які необхідно зібрати для оформлення)

Розмір державного збору за нотаріальні послуги Вам обрахує конкретний нотаріус.

Експертну оцінку робить суб єкт оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат - оцінку замовляють спадкоемці самостійно( якщо в складі майна є об єкти цінностей та антикваріату.) ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". За результатами оцінки необхідно сплатити податок державі за окремі предмети та подати декларацію про майновий стан та доходи до ДФС за місцем реєстрації в якій серед іншого зазначити про отримання майна у спадок.

У Вашому випадку оцінка майна є необов язковою.(якщо немає антикваріату)

Що треба зробити для того, щоб прийняти спадщину:

Потрібно звернутись до нотаріуса за останнім місцем проживання та знаходження майна спадкодавця (батька) в Україні із заявою про прийняття спадщини із доданими документами (ст. 1269 ЦК України), до яких відносяться:

• 1) паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;
• 2) свідоцтво про смерть спадкодавця;
• 3) заповіт, якщо такий є;
• 4) якщо Ви вступаєте у спадок за Законом, потрібно взяти документ, що підтверджує родинні відносини зі спадкодавцем: це може бути свідоцтво про народження або свідоцтво про укладення шлюбу і так далі;
• 5) також потрібна довідка з компетентних органів про те, хто проживав з померлим на дату смерті.
• 6) правовстановлюючі документи на все майно, про яке вам відомо, що воно буде успадковане.
• Щодо правовстановлюючих документів, то бажано принести їх одразу, оскільки на їх основі нотаріусом робляться запити до державних органів: стосовно земельної ділянки – до Держземагентства – вони нададуть витяг з державного земельного кадастру (якщо ж акт на землю у вас старого зразка, то будуть робити нову документацію, оформлювати кадастровий номер, що займе певний час та потребуватиме додаткових витрат); будинок/квартира – БТІ – 2 довідки: хто власник і що немає самочинного будівництва; автомобіль – МРЕО (нині – сервісний центр МВС) – чи не в угоні (не викрадено); майнові паї – СільРада – довідка про суму, що належить до виплати; вклад у банку – Банк і т.д.

Більш детально щодо документів, необхідних для відкриття спадкової справи, краще звернутись до нотаріуса безпосередньо.

Жінки Вашого брата не мають права на його майно та кошти , адже не є родичами.

Факт спільного проживання ще треба довести у суді , аби мати право на спадок у разі смерті брата.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

мне юристы сказали, что гражданские женщины моего брата не будут иметь право наследство брата в случае его смерти, потому что они не жили с ним 5 лет в гражданском браке, не были инвалидами и на них не составлено завещание. А вы говорите. что нужно еще что-то доказывать в суде. разве они могут доказать в суде что-то, что даст им право на наследство в случае смерти моего брата?

Хххххххххх

1. Право обращения в Суд есть у каждого гражданина Украины.

2. Любое обращение в Суд сожительниц Вашего брата по поводу претендования на его имущество бесперспективно.

Ни одна из "гражданских жен" Вашего брата не имеет прав на его имущество и не являются его наследницами - в принципе

кроме того еще раз просмотрите ответы на Ваш прошлый вопрос

https://uristy.ua/ua/question/47578

Ирина, добрый день!

Бывшие гражданские жены (сколько бы лет он не жил с ними), как и законные бывшие жены- являются бывшими.

И в общей очереди наследования не имеют право на наследство, даже в рамках цитируемой нормы Гражданского Кодекса Украины.

Насколько понимаю, вы ваш вопрос задавали несколько раз с разных ракурсов. Если вам так удобно получать информацию- пожалуйста, используйте.

Но могу сказать однозначно. Для решения вопроса с правовой (!) точки зрения необходим комплексный подход в ситуации.

Безусловно на сайте публично вы не выложите все, что есть в вашей семье и что вас беспокоит. Но для этого и выбирается адвокат и работа ведется в рамках договора про предоставление правовой помощи.

Набирайте.

так что получается, что даже, если бы он жил с кем-то из бывших гражданских жен 5 лет, а сейчас живет с женщиной несколько месяцев, даже в этом случае они не имеют право на наследство?

Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх

Нет, не имеют.

Гражданский кодекс Украины (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text):

"Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців

1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

4. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.".

Если кто-либо их гражданских жен Вашего брата будут иметь право требования к нему, то они вправе предъявить требование к наследнику брата, принявшему его наследство, как кредитор брата. Таким образом, они получат долю наследства брата не в порядке наследования, а в порядке требования кредитора к наследодателю. Формы разные, но суть - право на наследство - одна.

Кредиты не в прямом смысле, а кредитор. как лицо, имеющее право требования по какому-либо основанию. Я изложил такое возможное обстоятельство как случай возможного требования сожительниц к наследникам брата, без вступления ними в наследство.