Задайте питання юристу

836 юристів готові відповісти зараз

Відповідь за ~15 хвилин

Задати питання на сайті

Підприємницьке право, 17 грудня 2020, питання №35086 250₴

Что нужно сделать что бы банковскую карту не заблокировали?

Дело в том что я нигде не работаю (официально) делаю стримы и видео на ютубе, то что зарабатывал вкладывал в крипто валюту и в майнинг, на сколько мне известно майнинг у нас не подпадает ни под один закон, ну а деньги то лежат на кошельку, рано или поздно я захочу продать крипто валюту и вывести деньги себе на карточку (Приват или моно) в таком случае мне заблокируют карточку (так как сумма должна быть большой) и начнут спрашивать от куда я взял эти деньги... что мне нужно сделать для того что бы спокойно выводить большие суммы и не боятся блокировок? или заблокируют в любом случае? а мне в свою очередь придётся им доказывать что это не рука кремля?))

Відповіді юристів (13)

    Кальницкий Георгий  Валериевич
    Кальницкий Георгий Валериевич 3 роки тому

    Юрист, м. Одеса, 32 роки досвіду

    Александр, что значит большие суммы?

    10 000 грн или 400 000?

    В первом случае никто ничего блокировать не будет и спрашивать не будет. Но если пойдут суммы свыше 400 000 грн, то вы попадете под финмониторинг и тогда вопросы будут? Но банк не будет интересовать чья эта рука, их интересовать будет лишь источник происхождения.

    Пару таких платежей ещё худо-бедно пройдут, а потом вряд ли. Сами карты вам никто блокировать не будет, вам заблокируют только доступ к деньгам, которые останутся на транзитном счёте до выяснения источника происхождения.

    Чтобы такого не было, оформите ФОП на 3- й группе по ставке 5% с кодами деятельности, близкими к IT услугам.

    Под это откройте специальный предпринимательской счёт и спокойно будете получать на него доход.

    За более подробной информацией и как это оформить обращайтесь лично по кнопке Звернення, помогу все оформить как надо.

    • Олександр Клієнт 3 роки тому

      Большие суммы это 50 000$ - 70 000$, тут я так понимаю без Фопа не обойтись

      • Кальницкий Георгий  Валериевич
        Кальницкий Георгий Валериевич 3 роки тому

        Юрист, м. Одеса, 32 роки досвіду

        Это да, это большие суммы, которые автоматом попадают под финмониторинг. Здесь только через ФОП. И сразу открываете мультивалютный счёт. И при этом предупредите банк, возможно даже придется заполнить опросник или анкету клиента (некоторые банки это практикуют), где вы заявите, что ожидаемые суммы поступления будут в таких-то пределах. Это гарантирует вам отсутствие лишних вопросов от банка после зачисления таких сумм.

        P. S.

        Не рекомендую использовать для открытия предпринимательского счета Приват и Ощадбанк. Госбанки это лютый пипец в таком деле, никаких гарантий от сюрпризов.

        Лучше всего использовать международные банки вроде Райффайзенбанка, Укрсиббанка, Про кредита и т.д. Из украинских ПУМБ вполне хорошо для этого, у них, кстати, самый высокий порог безкомиссионного снятия налички.

      • Костромина Виктория
        Костромина Виктория 3 роки тому

        Адвокат, м. Київ, 20 років досвіду

        что мне нужно сделать для того что бы спокойно выводить большие суммы и не боятся блокировок? или заблокируют в любом случае? а мне в свою очередь придётся им доказывать что это не рука кремля?))

        В этом случаи Вам лучше открыть ФОП и ли скидывать на карту частями , а не сразу

      • Адвокат Евгений Александрович
        16%
        Адвокат Евгений Александрович 3 роки тому

        Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

        Добрий день, Олександр!

        Так, для здійснення вашої діяльності рекомендую оформитись як фізична особа-підприємець (ФОП).

        Зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) можна за Вашим комп'ютером на сайті iGov.

        Також, у зв'язку з виходом в реліз Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія”(далі - “Портал Дія”), подача заяв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем, державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в електронному вигляді буде здійснюватися за допомогою “Порталу Дія”.

        https://diia.gov.ua/

        Після реєстрації ФОП, треба звернутися до податкової служби, для постановки на облік та отримання книги обліку.

        фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному розділом ХIV ПКУ (http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-xiv--spetsialni-podat/edynyi-podatok/).

        Подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування:

        Заява подається до контролюючого органу за вибором платника податків в один з таких способів:

        1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

        2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

        3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

        4) суб’єкту державної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом 755.

        Форма заяви та порядок застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік" (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/53476. html).

        При обранні спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання повинен визначити, до якої групи платників єдиного податку він належить. Для цього потрібно визначити яким критеріям відповідає ФОП.

        Фізичні особи-підприємці:

        - перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

        - друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

        - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

        третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

        З 2 квітня обсяг доходу становить:

        • для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;
        • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
        • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

        Розмір податків у 2020 році

        I група — 1249,26 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 210,2 грн єдиного податку). У 2019 році — 1110,16 грн.

        II група — 1983,66 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 944,6 грн єдиного податку). У 2019 році — 1752,66 грн.

        III група (з ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 3% від доходу + 20% ПДВ. У 2019 році — 918,06 грн.

        III група (без ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 5% від доходу для тих, хто не платить ПДВ.

        Загальна система оподаткування передбачає мінімум 1039,06 грн/міс, також стягуються 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

        Штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення) від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

        Для податкової служби, головне щоб Ви платили податки, вони не будуть вимагати наявність документів щодо джерела походження коштів, інша справа з банками.

        Банк має право вимагати з Вас інформація щодо оборотів на Вашому рахунку, якщо це не відповідає даним, які Ви вказували при ідентифікації та заповненні заяви-анкети.

        Положения ст. 165.1 НКУ содержат информацию о доходах, которые налогообложению не подлежат. Поскольку, ст. 165.1 НКУ не освобождает операции по купле-продаже криптовалют от налогообложения, то такие операции подлежат налогообложению в случае получения от них дохода.

        Учитывая, что куплю-продажу криптовалют осуществляет физическое лицо, то согласно ст. 163.1 НКУ объектом налогообложения резидента является: общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход; доходы из источника их происхождения в Украине, которые окончательно облагаются при их начислении (выплаты, предоставления); иностранные доходы - доходы (прибыль), полученные из источников за пределами Украины. Фактически, облагаться будет только доход от купли-продажи криптовалют.

        Следует учесть, что фактически физическое лицо при осуществлении операций по купле-продаже криптовалют находится в Украине, но все происходящие операции, находятся за пределами Украины. Подтверждением осуществления операций за пределами Украины, может быть то, что непосредственно сами торговые биржи, на которых совершаются операции, зарегистрированы за пределами Украины.

        Фактически, местом осуществления операции по купле-продаже криптовалют на бирже является страна регистрации биржи.

        Поэтому операции по купле-продаже криптовалют необходимо расценивать как «иностранный доход», полученный из источников за пределами Украины, поскольку сама торговая операция по купле-продаже и процесс получения прибыли происходит за пределами Украины.

        Для физлиц, согласно Налоговому кодексу, криптовалюту можно рассматривать как нематериальный актив. При продаже криптовалюты физлицо должно уплатить налог на доходы физических лиц по ставке 18 % и военным сбором 1,5%.

        Фактически при продаже криптовалюты налогообложению подлежит только положительная разница между суммой покупки и продажей.

        Обязанность уплаты налога возникает в день получения прибыли, то есть в день зачисления денежных средств от продажи/обмена криптовалюты на деньги, но уплачивается до 1 августа следующего года.3

        Доход от операций с криптовалютой необходимо отражать в декларации о доходах.

        Налоговую декларацию за год, который завершился, необходимо подать до 1 мая следующего года, а налог необходимо оплатить до 1 августа.

        О подаче деклараций Вы можете ознакомиться здесь:

        http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

        http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

        http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

        http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100018215-deklaru...

        Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":

        https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20

        "Стаття 11. Належна перевірка

        ...

        2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

        Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

        3. Належна перевірка здійснюється в разі:

        встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

        наявності підозри;

        здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;

        проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

        виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

        проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

        Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

        ...

        "6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

        Стаття 20. Порогові фінансові операції

        1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

        зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

        фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

        фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

        фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)".

        Всього доброго!

        Успіхів Вам!

    Сергеев Артем
    Сергеев Артем 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 25 років досвіду

    Нужно более детально анализировать условия. Если это будет на постоянной основе - без регистрации в качестве налогоплательщика не обойтись. ФОП какой групы, ООО - опять же зависит от предполагаемой ежемесячной суммы дохода. Если это раз в год - можно рассмотреть альтернативные варианты - гранты, благотворительность.

    Карпенко Андрей Владимирович
    20%
    Карпенко Андрей Владимирович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 25 років досвіду

    В начале 2019 года налоговики установили (индивидуальная налоговая консультация от 25.01.2019 №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК) чем криптовалюты не являются:

    • денежными средствами или денежным суррогатом;
    • валютой или валютными ценностями,
    • электронными деньгами,
    • ценными бумагами.

    Это мнение разделяет и Нацбанк. В этом документе Налоговая Служба призналась, что в Налоговом Кодексе порядок налогообложения операций с криптовалютой не прописан. Поэтому, все что не запрещено - то разрешено.

    Вам надо зарегистрировать ФЛП (физическое лицо-предприниматель).

    В Вашем случае оптимально подходит ФЛП 3-й группы на упрощённой системе налогообложения.

    Особенности:

    • налоговая ставка 5% от суммы дохода;
    • 22% ЕСВ;
    • сдача отчётов и оплата налогов раз в 3 месяца;
    • годовой доход до 5 млн гривен.

    При превышении лимита по доходу надо перейти на общую систему налогообложения.

    Открыть ФЛП можно в Государственной регистрационной службе по месту прописки.

    В пакет документов входят:

    1. ИНН, паспорт.
    2. Заполненная регистрационная форма №10.
    3. Заявление на применение упрощённой системы налогообложения.
    4. Доверенность на представителя в случае оформления через посредников.

    Для регистрации ФЛП надо выбрать один или несколько КВЭДов (классификаторов внешнеэкономической деятельности), которые соответствуют виду занятости.

    В начале 2019 года налоговики установили (индивидуальная налоговая консультация от 25.01.2019 №282/К/99‑99‑13‑01‑02‑14/ІПК) чем криптовалюты не являются:

    • денежными средствами или денежным суррогатом;
    • валютой или валютными ценностями,
    • электронными деньгами,
    • ценными бумагами.

    Это мнение разделяет и Нацбанк. В этом документе Налоговая Служба призналась, что в Налоговом Кодексе порядок налогообложения операций с криптовалютой не прописан. Поэтому, все что не запрещено - то разрешено.

    Под такими операциями прежде всего подразумевают майнинг и куплю-продажу. Отдельных КВЭДов для них нет. Госстат (письмо от 05.10.2018. №14.4‑09/435‑18) и Минфин рекомендуют классифицировать по КВЭД 64.19 «Другие виды денежного посредничества» майнинг и реализацию криптовалют; по 66.19 «Другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения» обмен криптовалюты. Но снова таки, КВЭД это статический инструмент, поэтому предприниматели сами могут выбрать нужный вид деятельности для операций с криптой, но уметь объяснить такое использование налоговикам.

    Деятельность в соответствии с КВЭДами 64.19 и 66.19 не считается финансовым посредничеством. Это позволяет ею заниматься предпринимателям-плательщиками единого налога (согласно письму Госстата от 30.12.2011 №14/3‑12/636). Налоговое законодательство не запрещает ФЛП на едином налоге заниматься криптовалютами.

    Если регистрация прошла успешно — встаём на учёт в органах Государственной фискальной службы и подаём заявление на упрощённую систему налогообложения.

    Подача заявки на упрощённую систему налогообложения доступна в течение 10 дней с момента регистрации ФЛП. Если срок прошел, внести изменения можно только в следующем отчётном квартале.

    После официальной регистрации в качестве ФЛП, выбираем банк и подаем документы для открытия счёта.

    Схема работы ФЛП:

    1. Отражаем все платежи на расчётный счёт в книге доходов ( с 01.01.2021 года ее можно вести в электронном виде).
    2. Раз в 3 месяца сдаём декларацию. Считаем общую сумму поступлений в гривнах и оплачиваем единый налог.
    3. Раз в 3 месяца оплачиваем ЕСВ даже если нет дохода.

    В течение 3 лет с момента получения денег надо хранить следующие документы:

    1. Инвойсы, контракты и акты выполненных работ.
    2. Выписки со счёта в банке.
    3. Квитанции об уплате ЕН, ЕСВ.
    4. Книгу учёта доходов.

    УДАЧИ!

    С'єдін Дмитро Володимирович
    20%
    С'єдін Дмитро Володимирович 3 роки тому

    Адвокат, м. Нова Каховка, 18 років досвіду

    Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) належна перевірка здійснюється в разі проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    Відповідно до ч.3 ст.13 Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак:

    є складними фінансовими операціями;

    є незвично великими фінансовими операціями;

    проведені у незвичний спосіб;

    не мають очевидної економічної чи законної мети.

    Даже если Вы откроете в банке специальный предпринимательский счет нет гарантии, что служба финансового мониторинга банка, пропустив пару платежей, не заблокирует очередную операцию по переводу крупной суммы денег посчитав ее рисковой.

    После блокировки банк может потребовать пояснить не только источники происхождения средств, но и цель и характер деловых отношений, наличие ресурсов и персонала для выполнения работ, оказания услуг, предоставить копии договоров с заказчиками или поставщиками, договора аренды, финансовую и налоговую отчетность и т.д.

    Если Вы собираетесь выводить деньги через криптобиржи или обменники, есть хоть какая-то документация, которая позволит банку не считать их «террористами»? Скорее всего, нет.

    После того как деньги повисят на «транзите», их вернут отправителю или они останутся на счету банка.

    В случае приостановления операции по требованию банка подтвердить доходы необходимо будет позаботиться о документах: просмотреть анкету банка или другого субъекта финмониторинга, обратив внимание на тот доход, который у вас указан; доказать легальность доходов.

    Возможные источники:

    официальная зарплата,

    средства полученные от купли-продажи имущества,

    денежные средства за выполнение работ, оказание услуг гражданско-правовым договорам,

    средства от предпринимательской деятельности,

    подаренные средства, наследство, доходы от аренды и тому подобное.

    Нужно будет предъявить документы, связанные с данной деятельностью и получением этих средств. Если документы отсутствуют, то придется: оформить договор дарения, если деньги получены от близких родственников; уточнить конечных бенефициаров юрлица; задекларировать доходы; прибегнуть к другим мерам, которые дадут документальное подтверждение полученных средств.

    Правила финмониторинга достаточно неоднозначны и поэтому все может зависеть от конкретного банка

    Выводы:

    Желательно открыть ЧП (почему, процедура, ставки и т.д. коллеги уже подробно расписали, повторяться не буду).

    Если сумма большая, можно попытаться вывести ее постепенно, разбив на части которые пройдут без вопросов, в пределах разрешенных сумм (до 30 тис. грн.). И, желательно, с разными (неповторяющимися) интервалом времени, чтобы не было признаков измельчения и т.д. При разбиении суммы лучше всего делать платежи неравными частями, через разные промежутки времени, через различные банки/финансовые учреждения.

    Обналичить криптовалюту можно и мимо банка («из рук в руки»), а через обменники, которых в Украине уже множество (конечно остается вопрос в размере комиссии). Вот, как пример, ссылка на один из них: https://100btc.kiev.ua/exchange_USDT_to_cashusd/

    Гончаренко Константин
    16%
    Гончаренко Константин 3 роки тому

    Юрист, м. Суми, 5 років досвіду

    Здравствуйте!

    В украинском законодательстве отсутствуют нормы налогообложения доходов, полученных от ведения бизнеса в сети Интернет. На сегодня есть только общее требование, что доходы, полученные через Интернет должны облагаться налогом. Но четкого алгоритма действий при получении доходов через Webmoney и их налогообложения нет. Единственное, что беспрекословно требуется - это декларировать свои доходы.

    То есть, если Вы будете заниматься деятельностью, которая относится к предпринимательской (по классификатору КВЭД), то должны зарегистрироваться предпринимателем. Для физического лица - это регистрация ФОП с системой работы на едином налоге.

    Если вы ведете собственный видео-блог на YouTube - канале и получаете доходы с источником происхождения из-за границы, то в соответствии с действующими нормами Податкового кодекса такие доходы должны облагаться ПДФО по ставке 18% и военным сбором 1,5%. Таким образом, сумму дохода вы должны перевести в гривны по официальному курсу НБУ на дату получения, а по итогам года - выполнить свой долг перед государством и подать декларацию об имущественном состоянии, с последующим налогообложением дохода и уплатой налога.

    Действующие нормы ПКУ позволяют уменьшать суммы начисленных налогов по украинским законам на суммы налогов, уплаченных иностранному государству. То есть, на те налоги, которые за Вас (как администратора YouTube-канала) уже заплатил Google или YouTube. Причем, следует учесть, что такая льгота возможна только при наличии «на руках» официального документа фискальной службы той страны, где были уплачены налоги, что практически нереально.

    Итого, есть 2 варианта: 1 - оформиться ФОПом; 2 - не оформляться вообще. Для начинающего видеоблогера можно начать со второго варианта. Если же Вы уверены счастливом будущем своего канала, и не хотите иметь проблем с налоговой, то регистрируйтесь как ФОП на едином налоге, 3 группа.

    КВЕДы для ведения такой предпринимательской деятельности:

    • 73.11 створення та розміщення реклами в газетах, у періодичних виданнях, на радіо й телебаченні, у мережі Інтернет та інших засобах масової інформації
    • 58.19 видання (у т.ч. в електронному вигляді):рекламної продукції
    • 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність
    • 63.12 керування іншими веб-сайтами, що функціонують як портали в мережі Інтернет, таких як медійні сайти, що періодично поновлюють інформаційний контент
    • 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. Цей клас включаэ: надання послуг з пошуку інформації за винагороду або на основі контракту надання послуг з добору новин і матеріалів із преси.

    Необхідно реєструвати ФОП та вибирати 3 групу єдиного податку.

    Раз на квартал треба подавати звітність і платити єдиний податок (5% або 3% без ПДВ від доходу).

    Якщо немає доходу — єдиний податок не платите, звітність подаєте, нульову.

    Використовувати РРО вам не треба, якщо працюєте виключно з безготівковими розрахунками.

    Вам необхідно відкрити підприємницький рахунок, на який Ви будете виводити кошти.

    Єдиний податок - раз на квартал, після того, як задекларували доходи - протягом 10 днів після останнього дня подання декларації з ЄП.

    Коли останній день сплати - вихідний або святковий, він переноситься на попередній йому робочий день.

    Раз на квартал обов'язково треба сплачувати єдиний соціальний внесок (він нараховується щомісячно за ставкою 22%).

    за I квартал 2020 року - 20 квітня;

    за II квартал - 20 липня;

    за III квартал - 19 жовтень;

    за IV квартал - 19 січня 2021 року.

    Квитанція з приват24 -буде достатнім документом.( зпризначенням платежу за надані інформ , послуги)

    Звісно було б добре мати договір про надані послуги та підписаний акт виконання робіт , як підтвердження походження коштів , проте якщо таке неможливо , Вам допоможе бухгальерська довідка про операції по рахунку ФОП.

    Ваша діяльність - надання послуг фізичним особам через інтернет. Але так як немає особистого контакту між виконавцем та замовником, то відповідно, неможливо підписати Акт виконаних робіт.

    Згідно вимог Податкового кодексу (п. 44.1 ПКУ) формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема, первинними документами, заборонено.

    Наявність первинних документів та їх вигляд регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням № 88 про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

    і Закон, і Положення вказують, що особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, є обов’язковими реквізитами, що перетворюють акт на первинний бухгалтерський документ. Окрім цього, первинний документ має бути підписаний особисто.

    Документи, створені в електронній формі, використовують у бухобліку тільки за умови, що вони відповідають вимогам законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Тобто електронний документ має бути підписаний електронним цифровим підписом і скріплений електронною печаткою.

    Таким чином, акт наданих послуг без підпису однієї зі сторін (замовника) не можна вважати первинним документом.

    Що Вам потрібно робити, аби не було проблем з податковою:

    Відкриваємо Положення № 88, п.2.6: складаємо бухгалтерську довідку, яка міститиме усю інформацію про господарську операцію.

    Відкриваємо лист Мінфіну від 05.08.2014 р. № 31-11410-08/23-2303/2333, і читаємо в ньому, що бухгалтерська довідка - це повноцінний первинний документ.

    Яка форма бухгалтерської довідки: або користуємося документом під назвою "Методичні рекомендаціяї по застосуванню регістрів бухобліку" (наказ Мінфіну від 29.12.2000 р. № 356) і знаходимо там форму, або користуємося вищезгаданим Положенням № 88, п.2.7, який каже нам, що дозволяється складання первинних документів не лише на бланках типових і спеціалізованих форм, тобто довідку можна скласти у довільній формі, головне — вона повинна містити усі передбачені для первинного документа обов’язкові реквізити.

    Реквізити вказані в п.2.4 Положення № 88 та в ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік:

    — назва документа (бухгалтерська довідка, акт);

    — дата його складання;

    — назва підприємства, від імені якого складено документ;

    — зміст та обсяг господарської операції;

    — одиницю виміру господарської операції;

    — посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

    — особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка склала і підписала бухгалтерську довідку.

    Також до бухгалтерської довідки можна включити додаткові реквізити (п. 2.4 Положення № 88): ідентифікаційний код підприємства, номер довідки, підставу для її складання.

    Також можна затвердити відображення доходів від надання інтернет-послуг на підставі бухгалтерської довідки в правилах документообігу (наприклад, у наказі про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві).

    Цю довідку разом з випискою з банку подаєте до податкової , банку, та інших органів , які бажають підтвердження Ваших доходів.

    Щодо фінансового моніторингу банків:

    28 квітня 2020 року набирав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»Закон про фінансовий моніторинг»).

    Новий закон значно удосконалює процедуру фінансового моніторингу та приводить її у відповідність до стандартів фінансового моніторингу відповідно до актуальних світових та європейських норм, зокрема, рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

    Основні нововведення Закону про фінансовий моніторинг:

    1. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

    Перш за все, варто відзначити, що Закон про фінансовий моніторинг збільшив порогову суму фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу з 150 000 грн до 400 000 грн.

    Окрім того, Закон про фінансовий моніторинг зменшив ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягатиме обов'язковому фінансовому моніторингу, з 17-ти до 4-х. Так, з 28 квітня 2020 року фінансова операція на суму 400 000 грн. (для суб'єктів, які надають послуги у сфері азартних ігор - 30 000 грн.) підлягатиме моніторингу у разі наявності однієї з наступних ознак:

    1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

    2) фінансові операції з публічними діячами;

    3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

    4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

    2. Ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach)

    Однією з головних ідей нового Закону про фінансовий моніторинг є перехід до ризик-орієнтованого підходу при здійсненні фінансового моніторингу.

    Так, згідно із Законом про фінансовий моніторинг, ризик-орієнтований підхід - це визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх ступеня.

    Закон про фінансовий моніторинг зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу («СПФМ») у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.

    Водночас, при визначенні критеріїв ризику СПФМ повинен враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу, а також типологічні дослідження Держфінмоніторингу.

    Таким чином, ризик-орієнтований підхід замінить тотальний контроль за фінансовими операціями, що допоможе зменшити бюрократичні процедури при ідентифікації та верифікації клієнта. Раніше аналогічний підхід був імплементований при здійсненні валютного контролю відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

    3. Запровадження механізму належної перевірки

    Оскільки Закон про фінансовий моніторинг був прийнятий на виконання вимог та з метою гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері фінансового моніторингу, Законом про фінансовий моніторинг було запроваджено поняття «належна перевірка», що включає в себе:

    1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

    2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;

    3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

    4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

    5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

    Також залежно від ступеня ризику СПФМ може застосовувати спрощені заходи належної перевірки у випадку низького ризику, що, зокрема, може передбачати зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносин та збору додаткової інформації щодо ділових відносин, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.

    4. Процедура верифікації по-новому

    Закон про фінансовий моніторинг вдосконалив процедуру верифікації клієнтів. Як відомо, на даний момент верифікації клієнта вимагає особистої присутності клієнта.

    Водночас, Закон про фінансовий моніторинг визначає верифікацію як заходи, що вживаються СПФМ з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих СПФМ ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність.

    Таким чином, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість дистанційної верифікації клієнта.

    5. Нові вимоги до процедури переказу коштів

    У зв'язку з імплементацією Регламенту ЄС 2015/847, Закон про фінансовий моніторинг змінює процедуру фінансового моніторингу під час здійснення переказу коштів.

    Так, усі перекази коштів в межах України до 30 000 грн повинні супроводжуватися як мінімум:

    1) стосовно платника - номером рахунка/електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, та

    2) стосовно отримувача - номером рахунка або унікальним номером електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальним обліковим номером фінансової операції.

    У разі здійснення переказів, що перевищують 30 000 грн, або здійснення переказів за межі України, такі перекази повинні супроводжуватися інформацією про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:

    1) якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

    2) якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.

    На підставі отриманої інформації СПФМ, що надає послуги переказу коштів, зобов'язаний здійснити процедуру верифікації, за виключенням випадків переказу коштів (віртуальних активів) за межі України на суму, що є меншою ніж 30 000 грн. та деяких виключень, пов'язаних з можливим використанням таких переказів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

    6. Вдосконалення процедури «замороження» активів

    Закон про фінансовий моніторинг передбачає порядок застосування процедури «замороження» активів, тобто заборону на здійснення переказу, конвертування, розміщення, руху активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, на основі резолюцій Ради Безпеки ООН, рішень іноземних держав, суду.

    З набранням чинності Законом про фінансовий моніторинг, СПФМ будуть зобов'язані негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також СПФМ буде зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про таке замороження.

    СПФМ зобов'язаний негайно розморозити активи:

    1) не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;

    2) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від СБУ інформації про те, що така особа за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

    Закон про фінансовий моніторинг надає клієнту можливість отримати інформацію про замороження його активів в той же день, що значно вдосконалює процедуру доступу клієнтів до інформації.

    7. Відповідальність за порушення вимог Закону про фінансовий моніторинг

    Найбільшої уваги серед нововведень Закону про фінансовий моніторинг заслуговують нові підходи до відповідальності СПФМ.

    По-перше, Закон про фінансовий моніторинг чітко визначив, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. При цьому у разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок розміру штрафу здійснюється шляхом додавання за кожний вид порушення.

    По-друге, Закон про фінансовий моніторинг значно збільшив розміри штрафів. До прикладу, за несвоєчасне повідомлення інформації Держфінмоніторингу розмір штрафу складатиме до 340 000 грн. Водночас, Закон про фінансовий моніторинг встановив максимальні розміри штрафу:

    1) для фінансових установ - до 10 % загального річного обороту, але не більше 135,15 млн грн.;

    2) для інших СПФМ - двократний обсяг вигоди, одержаної СПФМ внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 27,03 млн грн.

    По-третє, Закон про фінансовий моніторинг запроваджує можливість укладення угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за якою СПФМ зобов'язується сплатити визначене грошове зобов'язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

    По-четверте, при визначені заходу та/або розміру штрафу враховуються обставини вчиненого правопорушення, у тому числі: характер і тривалість порушення; фінансовий стан; одержана вигода; збитки третіх осіб; ступінь відповідальності; співпрацю СПФМ з державними органами.

    Виходячі з викладеного для вас більш вигіднішим є ФОП , проте вирішувати Вам.

    З повагою,

    Костянтин Гончаренко

    Шишкин Алексей Юрьевич
    12%
    Шишкин Алексей Юрьевич 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 32 роки досвіду

    для того чтобы ваша деятельность была легально и вы без проблем могли обрабатывать, получать на банковский счет и снимать с него деньги в тех объемах о которых вы говорите вам надо регистрировать ФОП . Виды деятельности надо подбирать на первый взгляд подойдет "другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг " . Выбирайте 3 группу единого налога. Сейчас лимит выручки от реализации 5000 грн в год, повышая его с единого налога придется перейти на общую систему. По такому виду деятельности вы легко сможете регулировать свой годовой доход. Ведь сама криптовалюта пока не перешла в деньги не учитывается. Когда ее переводить решаете вы. Ставка налога 5% от выручки и 22% от минимальной з/п ЕСВ (в месяц). Отчетность подается раз в квартал. При такой деятельности всегда сможете объяснить происхождение денег.

    Савченко Олександр
    16%
    Савченко Олександр 3 роки тому

    Юрист, м. Чернігів, 9 років досвіду

    Доброго вечора, Олександре!

    Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text):

    Стаття 11. Належна перевірка

    3. Належна перевірка здійснюється в разі:проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

    Документально підкріплені варіанти для підтвердження походження коштів:

    Варіант №1 – Декларування доходів фізичної особи шляхом подання декларації про майновий стан і доходи. Граничний строк подання Податкової декларації про майновий стан і доходи – до першого травня року наступного за звітним. Тобто декларація за 2019 рік подається до першого травня 2020 року. Розрахований у декларації податок та військовий збір з задекларованої суми доходів необхідно сплатити до першого серпня 2020 року.

    Приклад застосування Варіанту №1 з документальним підтвердженням отриманих доходів – надання послуг або виконання робіт, наприклад з дизайну, за цивільно-правовим договором, за умови що обидві сторони фізичні особи. Наявні документи в частині можливого податкового контролю: договір про надання послуг (виконання робіт) з дизайну та створення на замовлення об’єкту авторського права; акт до договору.

    Наявні документи для безпечного проходження фінансового моніторингу (документального підтвердження походження коштів клієнта банківської установи): договір про надання послуг з дизайну та створення на замовлення об’єкту авторського права; акт до договору; копія податкової декларації (після її подання) та довідка податкової про отримані доходи і сплачені податки (можна отримати додатково, за бажанням).Податкові обов’язки за першим варіантом:

    - ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – 18% від суми задекларованого доходу;

    - військовий збір – 1.5%.

    Переваги: мінімум податкових ризиків. Недоліки: сумарна ставка податку і збору – 19.5%; «відкладений ефект», тобто декларувати доходи, отримані за 2020 рік, слід у 2021 році. Відповідно, копія поданої декларації щодо доходів 2020 року буде у Вас на руках лише у 2021 році.

    Варіант №2 – Доходи отримані від податкових агентів та їх документальне підтвердження.

    До доходів отриманих від податкових агентів належать: заробітна плата; страхові виплати та платежі, у тому числі «лікарняні»; виплати за договорами про надання послуг та виконання робіт, які укладаються фізичною особою з юридичними особами та фізичними особами – підприємцями; дивіденди та проценти, у т.ч. за банківськими вкладами. У цьому випадку звіт про отриманні доходи подається податковим агентом, ним же сплачуються податки від Вашого імені.

    Документи про походження коштів за цим варіантом: трудова угода; договір про надання послуг або виконання робіт, акти до договору; довідка роботодавця про нараховану і виплачену заробітну плату; відомість про виплату заробітної плати та/або виписка з банківських рахунків щодо зарахування винагороди за згаданими договорами; відомості про виплату страхових платежів; також з вказаних у даному варіанті доходів Ви можете додатково отримати довідку з податкової.

    Якщо Ви маєте “чисту та білу” заробітну плату або великі гонорари за цивільно-правовими угодами з “податковими агентами”, то це безпечний і оптимальний спосіб збільшити ліміт розміру операцій за банківськими рахунками.

    Податкові обов’язки за другим варіантом (автоматично сплачуються податковим агентом від Вашого імені): військовий збір – 1.5% та ПДФО – 18% від суми отриманого доходу. Переваги: відсутність податкових ризиків; максимально оперативне отримання документального підтвердження доходів; відсутність необхідності самостійного декларування, розрахунку та сплати податків. Недоліки: зазвичай незначні суми доходів або відсутність можливості застосувати цей варіант.

    Варіант №3 – доходи, отримані за нотаріально посвідченими договорами дарування, угодами щодо відчуження нерухомого майна, а також у якості спадку.

    Доходи, отримані за нотаріально посвідченими договорами дарування. У минулому Ви могли укладати та можете у будь-який момент часу укласти нотаріально посвідчений договір дарування грошових коштів, у тому числі готівкових. На теперішній час залишається можливість обійти встановлене НБУ обмеження у 50.000 гривень. Суттєвою перевагою цього варіанту є значно менша ставка ПДФО або взагалі «нульова ставка». Іншою перевагою є відсутність обов’язку подавати декларацію особисто, оскільки нотаріус подає звіт про отримані доходи, нараховані та сплачені податки щодо кожної такої операції.

    Застосування нульової ставки має місце при укладені договору дарування між родичами, визначеними у статтях 1261 та 1262 Цивільного кодексу України, а саме: діти, другий з подружжя, батьки, рідні брати та сестри, баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. В інших випадках для громадян України застосовується ставка у розмірі 5% та 1.5% військового збору. Практично все наведене вище щодо доходів, отриманих за нотаріально посвідченими договорами дарування, тотожне щодо отримання коштів у спадок. Документами для безпечного проходження фінансового моніторингу за наведеними варіантами є: договір дарування; свідоцтво про спадщину (якщо спадок включає у себе грошові кошти); також, з вказаних у даному варіанті доходів Ви можете додатково отримати довідку з податкової.

    Переваги: нульова або мінімальна ставка податку; мінімальні податкові ризики (за умови належного документального оформлення та наявності підтвердженого доходу у дарувальника); максимально оперативне отримання документального підтвердження отриманих доходів; відсутність необхідності самостійного декларування (хоча маєте право додатково подати декларацію), розрахунку та сплати податків. Недоліки: теоретична відсутність можливості застосувати цей варіант.Доходи, отримані за нотаріально посвідченими угодами щодо відчуження нерухомого майна. Діють ті самі правила в частині декларування, що і у випадку доходів, отриманих від дарунку коштів за нотаріально посвідченими угодами дарування. Тобто немає необхідності у самостійному декларуванні. В залежності від цілого ряду обставин на момент продажу застосовуються різні ставки податку, починаючи від «нульової». Переваги і недоліки аналогічні попереднім підваріантам. Документи, які Ви матимете для підтвердження походження коштів, за цим варіантом: договір купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна; довідка з податкової (надається за Вашою заявою).

    Варіант №4 – здійснення господарської діяльності через реєстрацію фізичної особи – підприємця, декларування та отримання доходу від такої діяльності.Належним документальним підтвердженням отриманого доходу, у тому числі для того щоб збільшити ліміт розміру операцій за банківськими рахунками, є декларація платника єдиного податку щодо доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем (ФОП) на спрощеній системі оподаткування. Оптимальним вибором для податкової оптимізації, якщо немає необхідності працювати з юридичними особами, є застосування 2 групи єдиного податку – щомісяця сплачуєте 20% від розміру мінімальної зарплати у якості єдиного податку та ЄСВ. Універсальний варіант – 3 група (5% від всіх доходів + ЄСВ).

    Зауважте – Варіант №4 передбачає фактичне здійснення підприємницької діяльності. Наприклад, продаж товарів через Інтернет-магазин, або надання дизайнерських послуг.Недостатній (поки що) контроль з боку податкової, фактично дозволяє вказувати у книзі обліку доходів підприємця на єдиному податку більший дохід, ніж отримано фактично. Цим нерідко користуються фізичні особи-підприємці, особливо на другій групі єдиного податку. Разом з тим, такі дії, де-факто і де-юре, є фіктивним підприємництвом. У разі виявлення, встановлення і доведення даного факту «підприємець» буде притягнутий до відповідальності. Рекомендуємо реєструвати ФОП виключно за прямим призначенням – для здійснення підприємницької діяльності. Такі дії нададуть можливість: законно декларувати доходи, отримані фізичною особою – підприємцем; мати документи про походження коштів та збільшити ліміт розміру операцій за рахунками на суму отриманих підприємцем доходів.

    Особливості декларування доходу. ФОП на 3 групі єдиного податку звітує раз на квартал – відповідно Ви матимете копію декларації кожен квартал. ФОП на 2 групі єдиного податку звітує раз на рік – відповідно Ви матимете копію декларації за рік. Однак, з метою отримання довідки з податкової є можливість подати Декларацію платника єдиного податку дочасно (до закінчення звітного періоду).

    Документи, які Ви матимете для підтвердження походження коштів, за цим варіантом: податкова звітність ФОП; довідка з податкової (отримується у податковій за Вашою заявою); документи первинного бухгалтерського обліку ФОП, включаючи угоди з замовниками та акти до них.

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!

    Беликов Олег  Александрович
    Беликов Олег Александрович 3 роки тому

    Юрист, м. Харків, 31 рік досвіду

    Добрый день. У вас сложная ситуация, поэтому вам придется зарегистрироваться в качестве предпринимателя. Для вас оптимальным будет 3 группа ФОП. Это чтобы все было официально. Выводить всю сумму или частями, решать вам. До 5000 грн. блокироваться не будет, и соответственно, подтверждений для банка не потребуется.

    Адвокат Евгений Александрович
    Адвокат Евгений Александрович 3 роки тому

    Адвокат, м. Київ, 30 років досвіду

    Добрий день, Олександр!

    Так, для здійснення вашої діяльності рекомендую оформитись як фізична особа-підприємець (ФОП).

    Зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) можна за Вашим комп'ютером на сайті iGov.

    Також, у зв'язку з виходом в реліз Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія”(далі - “Портал Дія”), подача заяв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємцем, державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в електронному вигляді буде здійснюватися за допомогою “Порталу Дія”.

    https://diia.gov.ua/

    Після реєстрації ФОП, треба звернутися до податкової служби, для постановки на облік та отримання книги обліку.

    фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному розділом ХIV ПКУ (http://sfs.gov.ua/nk/rozdil-xiv--spetsialni-podat/edynyi-podatok/).

    Подання заяви на застосування спрощеної системи оподаткування:

    Заява подається до контролюючого органу за вибором платника податків в один з таких способів:

    1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

    2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

    3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

    4) суб’єкту державної реєстрації як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом 755.

    Форма заяви та порядок застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік" (http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/53476. html).

    При обранні спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання повинен визначити, до якої групи платників єдиного податку він належить. Для цього потрібно визначити яким критеріям відповідає ФОП.

    Фізичні особи-підприємці:

    - перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.

    - друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

    - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

    третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

    З 2 квітня обсяг доходу становить:

    • для І групи ЄП – 1 млн грн замість 300 тис. грн;
    • для фізосіб-«єдинників» ІІ групи – 5 млн грн замість 1,5 млн грн;
    • для фізосіб-«єдинників» та юрособ-«єдинників» ІІІ групи – 7 млн грн замість 5 млн грн.

    Розмір податків у 2020 році

    I група — 1249,26 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 210,2 грн єдиного податку). У 2019 році — 1110,16 грн.

    II група — 1983,66 грн/міс (1039,06 грн ЄСВ + 944,6 грн єдиного податку). У 2019 році — 1752,66 грн.

    III група (з ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 3% від доходу + 20% ПДВ. У 2019 році — 918,06 грн.

    III група (без ПДВ) — 1039,06 грн/міс + 5% від доходу для тих, хто не платить ПДВ.

    Загальна система оподаткування передбачає мінімум 1039,06 грн/міс, також стягуються 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

    Штраф за підприємницьку діяльність без реєстрації (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення) від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Для податкової служби, головне щоб Ви платили податки, вони не будуть вимагати наявність документів щодо джерела походження коштів, інша справа з банками.

    Банк має право вимагати з Вас інформація щодо оборотів на Вашому рахунку, якщо це не відповідає даним, які Ви вказували при ідентифікації та заповненні заяви-анкети.

    Положения ст. 165.1 НКУ содержат информацию о доходах, которые налогообложению не подлежат. Поскольку, ст. 165.1 НКУ не освобождает операции по купле-продаже криптовалют от налогообложения, то такие операции подлежат налогообложению в случае получения от них дохода.

    Учитывая, что куплю-продажу криптовалют осуществляет физическое лицо, то согласно ст. 163.1 НКУ объектом налогообложения резидента является: общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход; доходы из источника их происхождения в Украине, которые окончательно облагаются при их начислении (выплаты, предоставления); иностранные доходы - доходы (прибыль), полученные из источников за пределами Украины. Фактически, облагаться будет только доход от купли-продажи криптовалют.

    Следует учесть, что фактически физическое лицо при осуществлении операций по купле-продаже криптовалют находится в Украине, но все происходящие операции, находятся за пределами Украины. Подтверждением осуществления операций за пределами Украины, может быть то, что непосредственно сами торговые биржи, на которых совершаются операции, зарегистрированы за пределами Украины.

    Фактически, местом осуществления операции по купле-продаже криптовалют на бирже является страна регистрации биржи.

    Поэтому операции по купле-продаже криптовалют необходимо расценивать как «иностранный доход», полученный из источников за пределами Украины, поскольку сама торговая операция по купле-продаже и процесс получения прибыли происходит за пределами Украины.

    Для физлиц, согласно Налоговому кодексу, криптовалюту можно рассматривать как нематериальный актив. При продаже криптовалюты физлицо должно уплатить налог на доходы физических лиц по ставке 18 % и военным сбором 1,5%.

    Фактически при продаже криптовалюты налогообложению подлежит только положительная разница между суммой покупки и продажей.

    Обязанность уплаты налога возникает в день получения прибыли, то есть в день зачисления денежных средств от продажи/обмена криптовалюты на деньги, но уплачивается до 1 августа следующего года.3

    Доход от операций с криптовалютой необходимо отражать в декларации о доходах.

    Налоговую декларацию за год, который завершился, необходимо подать до 1 мая следующего года, а налог необходимо оплатить до 1 августа.

    О подаче деклараций Вы можете ознакомиться здесь:

    http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

    http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

    http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/...

    http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100018215-deklaru...

    Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення":

    https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20

    "Стаття 11. Належна перевірка

    ...

    2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.

    Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.

    3. Належна перевірка здійснюється в разі:

    встановлення ділових відносин (крім ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування, що не передбачають здійснення страхової виплати в разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою певного віку, визначеного в такому договорі, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 27 тисяч гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; а також крім встановлення ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї, за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 тисяч гривень);

    наявності підозри;

    здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 20 цього Закону;

    проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень;

    виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;

    проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

    ...

    "6. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов’язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

    Стаття 20. Порогові фінансові операції

    1. Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

    зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

    фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;

    фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

    фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів)".

    Всього доброго!

    Успіхів Вам!


Схожі питання


Кодекси Україна

Кодекс України з процедур банкрутства Кодекс цивільного захисту України Кримінальний процесуальний кодекс України Митний кодекс України Повітряний кодекс України Податковий кодекс України Кодекс адміністративного судочинства України Цивільний процесуальний кодекс України Кримінально-виконавчий кодекс України Господарський кодекс України Цивільний кодекс України Сімейний кодекс України Земельний кодекс України Кримінальний кодекс України Водний кодекс України Кодекс торговельного мореплавства України Про надра Лісовий кодекс України Господарський процесуальний кодекс України Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330) Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21) Житловий Кодекс Української РСР Європейський кодекс соціального забезпечення Бюджетний кодекс України