Стягнення пені на борг по аліментах

Відповідно до ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом. При цьому, якщо аліменти присуджені у частці від заробітку (доходу), то заборгованість за ними визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.Розрахунок неустойки (пені) проводиться від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення неустойки (пені). Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).Пеня (за місяць) = Сума заборгованості (за місяць) / 100 х 1% (ставка пені) х кількість днів прострочення (у місяці) Однак слід мати на увазі, що така неустойка (пеня) не може бути більшою 100 відсотків самої заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.Основною підставою стягнення неустойки (пені) є, відповідно до ст. 196 СК України, наявність вини особи, яка сплачує аліменти у виникненні заборгованості. На платника аліментів не можна покладати відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.При вирішенні питання про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, суди виходять з того, що відповідно до статей 7, 8 СК України, до цих правовідносин підлягають застосуванню норми гл. 19 ЦК України щодо позовної давності, зокрема ст. 258 ЦК України, у якій встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки. Згідно частини 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Отже, без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.